Пам’ятник першим механізаторам у Радомишлі на Житомирщині 8 квітня 2024 року наказом Міністерства культури та інформаційної політики України дозволили не вносити до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Тепер долю пам’ятника має вирішувати громада.
Про це розповів Радомишльський міський голова Володимир Тетерський.
“Наказ Міністерства культури та інформаційної політики до нас офіційно не надійшов. Надійде і тоді, я думаю, ми приймемо рішення відповідно до чинного законодавства. Можливо, якщо комісія приймає рішення, то повинні бути громадські обговорення з цього питання. Але будемо діяти так, як вимагає закон”, — сказав Володимир Тетерський.
Пам’яток, які дозволили не вносити до держреєстру на Житомирщині — 45, але пропозицій було майже 300. Про це розповів начальник управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації Анатолій Душко.
“До нас прийшов лист, щоб протягом трьох днів ми звернулися до громад, які мали дати пропозиції, які пам’ятки потрібно вилучити з державного реєстру. Відреагували Бердичів, Звягель та Овруч. Решта не надали інформацію. Тому спеціалісти управління культури та туризму обласної військової адміністрації, зокрема спеціалісти з охорони культурної спадщини, самі надали перелік 298 таких об’єктів радянської доби”, — розповів Анатолій Душко.
За його словами, ці пам’ятки є комунальною власністю громад, на території яких вони розташовані. І громади мають на свій розсуд ними розпоряджатися.
Військовослужбовець ЗСУ, колишній директор Радомишльського краєзнавчого музею Сергій Галицький сказав, що пам’ятник варто лишити.
“Я думаю, що його потрібно залишити, бо цей пам’ятник — один із небагатьох у Радомишлі, де люди чесно працювали на підприємстві”, — сказав Сергій Галицький.
Все, що має сліди російської імперської та радянської політики, потрібно прибрати з громадського простору, каже Анатолій Душко.
“Міністерство культури та інформаційної політики, інститут національної пам’яті переконані в тому, що ця робота з декомунізації, яку розпочали у 2014 році, має продовжуватися. Все, що вказує на маркер Росії, має бути прибране з громадського простору. Але це не означає, що його треба спалити, побити молотками. Все одно ці пам’ятки мають культурний та фінансовий еквівалент. Тому є різні варіанти їх переміщення. Це можуть бути музеї просто неба або меморіальні кладовища для таких пам’яток. Це історія”, — розповів Анатолій Душко.
