13 листопада в місті Коростишів відкрили монумент пам’яті Олександри Соколовської – отаманши Марусі, її батька та трьох братів-отаманів, героїв Визвольної війни українців 1918–1921 років.
Про це розповів письменник, редактор журналу “Світло спілкування” Григорій Цимбалюк.
За його словами, учасниками церемонії відкриття пам’ятника стали не лише жителі Житомирщини, а й гості з Києва, Вінниці, Рівного. Була присутня двоюрідна онука Соколовських – Ліза Соколовська.
“Це було душевне, щемне дійство, – каже Григорій Цимбалюк. – Відкриття монументу пам’яті Олександри Соколовської – знакова подія в історії України”.
Коростишівський міський голова Іван Кохан розповів, що автором пам’ятника є заслужений художник України, скульптор Віталій Рожик.
“Віталій Рожик безкоштовно виготовив пам’ятник родині Соколовських, – каже Іван Кохан. – Монумент складається зі стели та інформаційної таблички. А ініціаторами встановлення пам’ятника виступили історики-краєзнавці та письменники, з-поміж яких – Володимир Гонський та Василь Шкляр. Добре, що історична справедливість відновлюється, правдиві історичні факти відкриваються”.
За словами Івана Кохана, після відкриття монументу у Коростишеві, люди вирушили до рідного села Соколовських Горбулева на Черняхівщину, де вшанували пам’ять отамана Олекси Соколовського на місці його поховання біля тамтешньої церкви.
У грудні виповнюється 120 років від дня народження Олександри Соколовської, яка навіки лишилася 16-річною юнкою.
“Перед моїми очима й по сьогодні стоїть постать стрункої, невеличкої зростом дівчини, що була одягнута по-мужеськи. Їздила верхи як найкращий козак. Добре володіла рушницею, як і її брати, була відважного десятка і серед повстанців користувалася авторитетом”, − писав Микола Фещенко-Чопівський, хорунжий армії УНР, про 16-річну Олександру Соколовську, отаманку Марусю.
Олександра Соколовська народилася 14 грудня 1902 року у Горбулеві на Житомирщині. Вона була останньою восьмою дитиною дяка Тимофія Соколовського та Явдохи Квасніцької. Це була одна з сімей української патріотичної сільської інтелігенції, які стали одними з ідеологів та організаторів Національно-визвольної війни українства 1917–1920-х років.
16-річна Саша Соколовська після смерті своїх братів перейняла провід над повстанцями. Маруся очолила загін із 1000 козаків – 300 кінних і 700 піших вояків. Про бойовий шлях Марусі відомо не так багато. Відомо, що в серпні 1919 року вона співдіяла з частинами Української Галицької Армії, що наступали на Київ.
