Суботній лікар

Харчування, стрес та спосіб життя: що сприяє розвитку варикозу та як з цим боротися

Війна – ситуація максимального напруження всіх життєвих функцій організму, зі значними ризиками розвитку проблем зі здоров’ям, зокрема, порушень функції венозної системи.

“Не чарівне коло” факторів ризику венозних захворювань під час війни. Чому саме коло та як між собою пов’язані хвороби вен, стрес та наш спосіб життя, розповідає  лікар-флеболог, судинний хірург клініки пластичної хірургії Grace Clinic Володимир Герасимов.

Рух – це життя

Наша венозна система влаштована природою дуже складно. Оскільки ми пересуваємося вертикально, природа передбачила різні механізми, які дозволять нам жити за таких умов. Змінила форму стопи, функціональність суглобів, м’язовий корсет хребта. Але особливої трансформації зазнала наша судинна система, зокрема, вени на ногах.

Три розвинені системи вен у ногах, які тісно пов’язані між собою, забезпечують переміщення крові знизу вгору. А так зване периферичне серце – м’язи гомілок, які ми змушуємо працювати, коли ходимо – пронизане мережею м’язових вен і венозними синусами – “мішечками”, до яких під час розслаблення м’язів заходить кров, а під час скорочення – виштовхується нагору. Поверненню крові вниз перешкоджають венозні клапани. Це третя особливість нашої венозної системи. Клапани забезпечують потік крові в одному напрямку – знизу вгору. Це як система “шлюзів”: м’язи гомілки скоротилися – кров пройшла через клапан, натиснула на стулки – він закрився, м’язи скоротилися, виштовхнули кров – і знову клапан відкрився-закрився. Відтак, щоб одна зі складових системи компенсації нашого “прямоходіння” – венозна система ніг – функціонувала правильно, ми повинні якнайбільше рухатися.

Відповідно, якщо ми мало ходимо, ми стимулюємо застій крові у ногах, а це є основним фактором ризику виникнення тромбів. Уповільнення кровотоку у венах ніг веде до “злипання” формених елементів крові та осідання їх на клапанах вен. Це викликає місцеву запальну реакцію стінки вени з ушкодженням внутрішньої оболонки, яка бере активну участь у системі згортання крові. Своєю чергою, пошкодження стінки призводить до виділення активних речовин, які безпосередньо впливають на баланс системи згортання у бік підвищення згортання крові.

Природно, люди, які вже мають проблеми з венозною системою ніг, наприклад, ознаки хронічних венозних розладів, варикоз, ознаки перенесеного тромбозу, перебувають у групі підвищеного ризику розвитку різноманітних ускладнень, зокрема тромбозу.

Гіподинамія та стрес – два найбільш вагомі фактори ризику розвитку хвороб судин або їхнього прогресування

Останні кілька місяців значно почастішали випадки тромботичних ускладнень у наших військових. Причина – різка зміна рухової активності та підвищені фізичні навантаження. Ті військовослужбовці, у яких до війни були ознаки захворювання вен, зазнають значно більших навантажень на ноги, бо вся амуніція – броник, рюкзак, автомат, розвантаження, боєкомплект, каска – це додаткові 30-40 кг навантаження. Погіршує ситуацію і тривале перебування в окопі, відсутність нормальних умов для відпочинку і розслаблення. Будь-які прояви судинної патології, включно з варикозом, не лише знижують боєздатність солдата, а й створюють реальну загрозу для його життя та здоров’я. Підтвердженням цього є збільшення кількості військовослужбовців з ускладненням варикозної хвороби – тромбозом поверхневих вен (більш відомим як тромбофлебіт), який потребує хірургічного лікування. Сюди ж нашаровується проблема недоступності спеціалізованої медичної допомоги, відповідно – неможливість призначення своєчасного лікування.

Відтак, у разі порушення венозного відтоку гіподинамія значно збільшує негативний вплив венозного застою. І вона – лише перша ланка у ланцюгу всіх факторів ризику венозної хвороби.

Ми – те, що ми їмо. До чого тут варикоз

Ще одним фактором утворення у венах тромбів є порушення водного балансу в ситуації зниженої активності. До цього призводить і стан стресу, коли людина просто забуває пити – “голова зайнята іншим” і, знову ж таки, зниження рухової активності. Під час стресу спрага маскується під голод – здається, що хочеться їсти, хоча насправді треба пити. Дегідратація – важливий фактор ризику змін у системі згортання крові. Наслідок – “згущення крові” та значне підвищення ризику появи тромбів.

Сухпайки, нерегулярне та незбалансоване харчування, калорійна та солодка їжа призводять до закрепів, які також підвищують навантаження на венозну систему ніг. Натомість клітковина поліпшує роботу кишківника. Це важливо, оскільки напруження ніг під час ускладненого випорожнення може погір­шувати стан ушкоджених клапанів.

Стрес та його роль у венозних захворюваннях

Стрес не лише провокує неправильне та нерегульоване харчування, а й впливає на весь організм. Наша психіка реагує на будь-який стрес поетапно: шокова реакція, етап адреналінової ейфорії, дистрес (виснаження), завершується усе етапом плато. Найбільш небезпечний для фізичного та психічного здоров’я – третій етап. Скільки він триватиме, залежить від багатьох чинників: віку, спадкової здатності психіки витримувати психотравми, набутого рівня стресостійкості, стану соматичного здоров’я тощо.

За стресових ситуацій робота ендокринної системи значно змінюється. Перебуваючи в хронічному стресі, зазвичай людина страждає від надлишку гормону кортизолу. Кортизол у нас виходить або зі сльозами (стрес), або з потом (фізичні навантаження). Якщо гормон не виводиться з організму, накопичується, він починає негативно впливати на всю нашу гормональну систему. “Бойова” концентрація кортизолу негативно позначається на вуглеводному обміні.

Щоб “заспокоїтися”, людина починає вживати солодощі, випічку, інші висококалорійні продукти. Бо вони дають до 70% необхідної для будь-якої діяльності енергії, формують стратегічний енергетичний запас, який організм може використовувати в екстремальних життєвих ситуаціях. Солодка та жирна їжа викликають викид “гормонів щастя” і можуть викликати звикання. Водночас гормон стресу кортизол спрямовує відкладення спожитих для поліпшення настрою солодощів до нашого організму – так формується так званий вісцеральний жир.

Коло несприятливого впливу зазначених факторів ризику замикається так званою ендотеліальною дисфункцією. Основне завдання ендотелію – внутрішньої вистилки судин – полягає у збалансованому виділенні біологічно активних речовин, що визначають цілісну роботу системи кровообігу, регулюванні реакції між судинною стінкою і кров’ю та забезпеченні стабільності системи згортання крові. Окрім того, він має антитромбогенні властивості та бере участь у регуляції тонусу судин.

До основних факторів, що змінюють активність ендотелію, належать зміна швидкості кровотоку і дисбаланс активних речовин, які безпосередньо впливають на судини. Відтак, ушкодження ендотелію характеризується розвитком прозапального та протромботичного стану. Венозний застій викликає запалення стінки вени, що своєю чергою призводить до її структурних змін та мікроушкоджень ендотелію. Зі свого боку, негативний вплив гормонів стресу стимулює порушення балансу речовин, і знову ж таки, впливає на систему згортання крові.

Шкідливі звички та варикоз

Досить звичним способом позбутися стресу для нас є споживання алкогольних напоїв. Хтось заспокоюється за допомогою тютюну та збільшує його щоденну дозу. Ці шкідливі звички негативно впливають на судинну систему. Внаслідок впливу на тонус судин, перерозподілу рідини в судинному руслі і тканинах, що робить кров густішою, знижується еластичність судинної стінки та виникає коливання артеріального тиску, що підвищує ризик утворення тромбів.

Ось таке складне “замкнене коло” факторів ризику розвитку проблем зі здоров’ям, зокрема, з боку судинної системи, ми маємо в умовах воєнного стану.

Що можна порекомендувати в цій ситуації?

  • Людям з наявністю ознак захворювання вен необхідно дотримуватися режиму компресійної терапії, носити компресійні медичні вироби. Загалом, незалежно від обсягу ураження вен, досить забезпечити компресію гомілок, тобто носити гольфи. В разі, коли є розширені вени – необхідний 2-й клас компресійних виробів, якщо з профілактичною метою – досить 1-го класу.
  • Активний руховий режим. Необхідно уникати тривалих нерухомих положень, менше лежати, стояти, сидіти, а більше ходити пішки, здійснювати нетривалі, 15-20 хв, прогулянки хоча б двічі на день.
  • Найкращий спосіб пом’якшити шкідливі наслідки короткочасних, але сильних негативних емоцій – дати вихід через рухову активність. Фізичні навантаження заспокоюють, допомагають переносити душевні травми. Активність не лише знімає м’язове напруження, а й забезпечує організм гормонами задоволення – ендорфінами, дозволяє зберігати оптимальну масу тіла, тренує серце. Можна рухатися, займатися фітнесом, регулярно виконувати фізичні вправи. Активність людини – це вже ефективні ліки від стресу. Не лише фізична, а й будь-яка цілеспрямована діяльність, активний пошук пом’якшують стрес, запобігають його переходу у дистрес. І дуже важливим є дотримання цього балансу між відпочинком та збудженням.
  • Достатній питний режим. Залежно від комплекції, людина має давати організму достатньо води. Такою нормою вважається 30-40 мл води на 1 кг ваги людини на день. Водночас необхідно враховувати воду, що надходить від рідкої їжі, а також наявність супутньої патології, яка вимагає зниження цієї норми (патологія нирок, серця).
  • Корекція харчування – різноманітна їжа з достатньою калорійністю, обмеження вживання солодкої, борошняної, жирної та солоної їжі.
  • Обмеження вживання алкоголю.
  • Потрібно кинути або хоча б обмежити куріння.
  • Боротьба зі стресом. Шкідливий вплив стресу посилюється, якщо людина зосереджена більше на тому, що сталося і чим це загрожує, аніж на тому, що можна зробити. У таких випадках головним чинником стресу стає не так подія або ситуація, яка його спровокувала, скільки пов’язаний з цим емоційний стан людини.

Важливо:

1. Знайти техніки розслаблення, які допомагають “відключити” голову і наповнюють позитивними емоціями.

2. Використовувати книготерапію та фільмотерапію. Зберігати позитивний настрій.

3. Навчитися “ставити життя на паузу”. Правильним рішенням буде обмеження потоку інформації (телебачення, інтернет), відволікання від телефону.

Війна – ситуація максимального напруження всіх життєвих функцій організму, зі значними ризиками розвитку проблем зі здоров’ям, зокрема, порушень функції венозної системи і тромботичних ускладнень. Але треба кожному зробити цю ситуацію контрольованою, опанувати себе і перемогти!

Схожі матеріали

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.
You need to agree with the terms to proceed

Залишити коментар Facebook