Крик душі

Чому досі залишається безкарною директорка Радомишльського психоневрологічного інтернату?

Я недарма виніс у заголовок цієї публікації рядки з відомого класичного твору про шкідливу злодійку-щуку, котра замість того, аби потрапити за свої гріхи на сковорідку, вироком куплених суддів потрапила… в рідну для неї стихію.

А до чого тут та ж С. В. Охотенко? – запитаєте. А до того! Ой як до того! Наші читачі уже, мабуть, з рахунку збилися, скільки разів ми розповідали на сторінках нашої газети про той безлад (якщо не злочини), що творився (й донині твориться) з вини цієї непотопаючої особи в даному закладі. Твориться, бо вона має на­дійних захисничків в особах свого кума, нині глави Радомишльської мерії В. Тетерського, місцевого багатія-мільйонера А. Павленка, керівництва про­фільного департаменту, ну, й екс-голови, а нині всього-навсього другого зама голови облради В. Ширми.

Бачте, яка солідна компанія зібралася! Спробуй-но пробитися. Їм, як мовиться, до фені результати разючих неодноразових раптових перевірок очолюваного С. Охотенко закладу силами компетентних представників аж Уповноваженого з прав людини Верховної Ради за участю висококваліфікованих спеціалістів та відповідного контролюючого обладнання.

Так, свого часу в однієї з підопічних даного інтернату тижнями гноїлася рана на нозі, а допомоги вона не могла дочекатися. Зафіксували все це перевіряльники, поставили до відома обласну владу, а з неї, тієї влади, як з гусака вода. А ще побачили перевіряльники, що пацієнти даної установи вдень лежать на підлозі замість того, аби відпочивати на своїх ліжках, і вказали на це місцевій владі. І знову як з гусака вода. Бо ж вона, п. Охотенко, непотопаюча. І подібних кричущих недоліків (якщо не злочинів) з боку тієї ж п. Охотенко було виявлено безліч. І те, що вона незаконно аж упродовж 5-ти з лишком років утримувала по суті як рабиню у своїх батьків нещасну круглу сироту, недієздатну Ірину Бойчук, котра, за її ж словами (записано на відео), змушена була впроголодьдоглядати за престарілими батьками Охотенко, вкалувати при цьому там ще й по господарству. І про те, як Ірину покохав сусідський хлопець і вона завагітніла від нього. Дуже хо­тіли побратися,.. та Охотенко не лише не дала на це згоди, а й проти волі Ірини їй зробили аборт. “Коли я довідалася від лікарів, що у мене була б дівчинка, дуже плакала від горя”, – сказала на відео Ірина.

Відмовила їй Охотенко, бо хто ж буде задарма доглядати за її батьками? І кому може поскаржитися нещасна кругла сирота на свою важку долю? Після виступу газети “Эхо” Охотенко таки змушена була повернути Ірину в інтернат. Але її там так залякали, що вона зараз і слова не може сказати проти Охотенко. Інакше буде суворо покарана. Як були колись покарані й ті, хто проштрафився перед “господинею”. Їх стригли наголо, голими водили по приміщеннях, аби іншим була наука. І щодо цього також є докази.

І це ще не все. За особистою скаргою в редакцію від І. Бойчук, аби ми допомогли їй позбутися такого принизливого рабства з боку п. Охотенко, ми відправили туди із завданням провести журналістське розслідування нашого кореспондента
С. Міхальову
. Ми вже писали про це. Знають наші читачі, чим це закінчилося. С. Охотенко не лише грубо порушила закон про перешкоджання журналістській діяльності, а й побила нашого кореспондента, розбивши при цьому її мобільний телефон, яким вона фіксувала все, що там відбувалося. А це вже явний кримінал.

І знову з п. Охотенко, як з гусака вода. Бо ж є надійні захиснички…

Далі – більше. В одному з нещодавніх номерів “Эхо” ми розмістили повідомлення Уповноваженого з прав людини про те, що з вини С. Охотенко і лікаря закладу померла ще молода (їй трохи за 50) жінка. Чому з їхньої вини? Представники Уповноваженого з прав людини виявили в цієї жінки цілий букет дуже серйозних симтомів: температура тіла вище 39 градусів, вміст кисню в крові – менше 90 (нижче норми), тиск замість 120 всього 60. Тобто людина перебувала практично у передсмертному стані. Однак п. Охотенко категорично відмовлялася викликати для нещасної хворої “Швидку”. Зробили це уповноважені з прав людини. Ольгу Крезуб, а саме вона була тією важкою хворою, доставили до Коростишівської райлікарні. Лікарі робили все можливе, але стан хворої був таким важким, що вона через два дні померла. Якби ж вчасно доставили, була б живою, скаже буль-який медик.

У зв’язку з цим Уповноважена з прав людини звернулася з відповідним запитом до Генеральної прокуратури. Звідти було надіслано це звернення на адресу голови Житомирської ОДА. А далі… А далі було найцікавіше. Рішенням голови облради було утворено спеціальну комісію з 15 чоловік для перевірки того, що трапилося. А очолив цю комісію знаєте хто? Здогадалися? Це саме той, хто теж усе зробив, аби С. Охотенко з виконуючої обов’язки стала директором даного інтернату вже на кілька років, – тодішній голова, а нині другий зам голови облради В. Ширма. Зробив з депутатами, котрі не були проінформовані про те, що там діється в інтернаті. А коли я попросив на сесії слово, аби відкрити обранцям очі, п. Ширма зробив вигляд, що не помітив мене.

Здавалося б, що там перевіряти? Адже офіційні незалежні задокументовані висновки компетентних представників Уповноваженого з прав людини ВР свідчать про те, що винними у смерті О. Крезуб є С. Охотенко і лікар. Вже є висновки й з Коростишівської райлікарні про те, що, О. Крезуб було доставлено в дуже важкому стані. В такому разі будь-який медик скаже, що, якби її доставили вчасно, то шансів на порятунок було б більше. Повторюю, є незалежні документальні, як мовиться, “залізобетонні” докази вини тієї ж п. Охотенко в смерті молодої жінки…

І якими ж були подальші дії членів тієї перевіряючої комісії на чолі з уже відомим нам п. Ширмою? Замість того, аби поспілкуватися тет-а-тет з підопічними, як це робили представники Уповноваженого з прав людини, вони заслухали… вже відомих нам захисничків С. Охотенко: її кума В. Тетерського, бізнесмена-мільйонера А. Павленка, котрий має свій бізнес у цьому закладі, та представника профільного департаменту В. Павлюка. Що ж говорили там ці захиснички? Мовляв, С. Охотенко – керівник мало не від Бога, таких ще пошукати треба. А все написане на неї, мовляв, нісенітниця. Ось так, і не більше…

Забігаючи наперед, скажу, що, як нам повідомили, після тієї “ретельної перевірки” С. Охотенко зібрала своїх друзяк і з гордістю заявила, що, мовляв, не переживайте, все буде як треба. І подякувала їм за те, що так гарно підготували територію перед перевіркою.

До речі, як ми вже знаємо, якщо представники Уповноваженого з прав людини раптово, без попередження перевіряли цей заклад, то С. Охотенко заздалегідь була повідомлена своїми захисничками про день майбутньої перевірки спеціально утвореною комісією. Отож було вдосталь часу, аби вичистити, вилизати усе довкола, аби, як мовиться, навішати локшини на вуха перевіряльникам, котрі заглянули лише до медпункту і помилувалися гарно прибраною територією інтернату. Щоправда, на день виходу публікації ми ще не мали на руках офіційного висновку комісії про результати даної перевірки.

Як нам повідомили з обл­прокуратури, з приводу доведення до смерті О. Крезуб розпочато досудове роз­слідування. Однак провести його доручено слідству Радомишльського райвідділу поліції, котре очолює… син кума Тетерського, завдяки якому вже закривалася незаконна справа щодо перешкоджання журналістській діяльності нашого кореспондента С. Міхальової. Чому незаконно? Бо базова Корости­шівська прокуратура негайно відмінила на наше прохання таке ганебне рішення і перевела через конфлікт інтересів розгляд даної справи до слідства Коростишівської поліції. Як буде цього разу? Поживемо – побачимо.

І насамкінець таке. Як нам також стало відомо, ніби ознайомившись з висновками представників Уповноваженого з прав людини при Верховній Раді України щодо свідомого доведення до смерті О. Крезуб з вини С. Охотенко, навіть найближчі родичі директора інтернату порадили їй негайно звільнити займану посаду, бо так вже зробила та лікар. Не послухалася. Захиснички, мовляв, допоможуть.

Але з урахуванням того, що сталося, гадаю, мало позбавити С. Охотенко займаної посади. Її місце – на лаві підсудних. А також тих, хто з піною біля рота захищає її.

P.S. До речі, як нам теж стало достеменно відомо, в ніч перед приїздом тієї спе­ціальної комісії до даного інтернату там раптово померла ще одна підопічна Ліна Скороход, 1974 року народження. Яка причина смерті? Нам по секрету повідомили її колеги-підопічні про те, що в горлі Ліни застряла кістка. З нею вона мучилася кілька днів без відповідної лікарської допомоги…

Це є ще одним приводом для ретельної перевірки і покарання винних.

 

 

Володимир ЯЦКЕВИЧ,  “ЕХО”

Схожі матеріали

Популярні новини