Вона пам’ятала про дні народження, знаходила час зателефонувати близьким і намагалася допомогти людям навіть у складних ситуаціях. 26 липня у Житомирі провели в останню путь полковницю Управління державної охорони України Валентину Савіцьку, життя якої забрав російський ракетний удар по Київщині.
Валентина Савіцька загинула 24 липня. Про прощання з нею та спогади рідних, друзів і колег розповіло Суспільне Житомир.
Валентина навчалася у житомирській школі №20, яку закінчила із золотою медаллю. Згодом здобула освіту в Академії Служби безпеки України, служила в СБУ, а пізніше — в Управлінні державної охорони України.
В УДО Валентина Савіцька мала звання полковника та обіймала посаду заступниці начальника Центру міжнародного співробітництва та стратегічних комунікацій. В офіційному повідомленні Управління державної охорони зазначили, що завдяки її наполегливості відомство розширило міжнародну співпрацю, поглибило взаємодію з іноземними партнерами та посилило стратегічні комунікації.
«Була дуже багатою на любов»
Рідна тітка Валентини Анна Тимощук згадує племінницю як добру і світлу людину, яка не залишалася байдужою до чужих труднощів.
«Це була дуже світла, добра людина. Якби могла, обійняла б увесь світ. Вона завжди намагалася допомогти кожному в будь-якій ситуації. Казала мені: “Тітко, якщо я десь тут буду, то обов’язково до вас забіжу”. Могла просто подзвонити, привітати. Ніколи не забувала привітати з днем народження. Була дуже багатою на любов», — сказала Анна Тимощук.
Житомирянин Дмитро прийшов попрощатися з Валентиною разом із дружиною. Він був другом її брата і добре знав батьків родини. Хоча близько з Валентиною не спілкувався, вона неодноразово допомагала йому у вирішенні сімейних питань.
«Ми друзі брата Валентини, добре знаємо її батьків. Вони займаються садівництвом, і я звертався до них за порадами. Валентину знав через брата. Вона також допомагала мені вирішувати деякі питання в моїй сім’ї. Тому мені дуже боляче було дізнатися, що вона загинула. Ми не були близько знайомі, але я дуже переживав через цю втрату. Це була дуже світла людина, яка допомагала багатьом. Я їй дуже вдячний», — поділився Дмитро.
Друг і однодумець Валентини протягом двох років працював разом із нею над проєктами в інтересах Управління державної охорони та України.
«Ми з Валентиною працювали разом лише два роки. Для нас вона була людиною, яка надихала. Проєкти, які ми разом створювали й реалізовували, були спрямовані на благо нашої країни. Я дуже вдячний Валентині за все, що вона зробила, і за той поштовх, який вона дала нашому управлінню, щоб ми й надалі розвивалися та рухалися вперед. Також я дуже вдячний її батькам за честь знати таку людину», — сказав друг Валентини.
Валентину Савіцьку поховали на Корбутівському міському кладовищі Житомира.
Світла пам’ять Валентині Савіцькій. Щирі співчуття її рідним, друзям і колегам.
Пам’ятаємо людей, життя яких забрала російська війна.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
