Майже добу провів у лісі 64-річний житель cела Карвинівка Чуднівської громади Ярослав Пивоварський. Він поїхав на велосипеді до крамниці, а на зворотному шляху збився з дороги та заблукав. Його шукали десятки людей: працівники поліції, ТЦК та місцеві жителі. І лише наступного дня по обіді чоловіка знайшов поліцейський офіцер Вільшанської громади Руслан Яремчук. Як виявилося, зниклий чоловік дуже мужньо пережив холодну ніч у лісі під проливним дощем і навіть не захворів…
Журналістка обласної газети “Субота” приїхала в Карвинівку, щоб дізнатися подробиці цієї історії із щасливим фіналом. Зустрілася з Ярославом Пивоварським та його дружиною пані Валентиною, яка пережила великий стрес через раптове зникнення чоловіка.
Пішов до крамниці і зник
– Мій чоловік поїхав на велосипеді у крамницю за хлібом приблизно у половині п’ятої вечора 16 квітня, – розповідає пані Валентина. – Коли за годину-півтори він не повернувся додому, ми вирішили, що потрібно шукати. Справа в тому, що 20 років тому Ярослав потрапив у страшну автокатастрофу та отримав черепно-мозкову травму. Йому зробили складну операцію, але здоров’я повністю не відновилося, він має інвалідність. Чоловік може щось забути, переплутати, не зорієнтуватися, тому вже кілька разів блукав, але ми знаходили його своїми силами. А тут склалася зовсім інша ситуація. Ми з сином шукали його всюди: у сусідів, знайомих, були в крамниці, де нам сказали, що він дійсно купив хліба і начебто поїхав додому. Його ніде не було. О дев’ятій вечора ми звернулися до поліції, яка одразу розпочала пошуки. Чоловіка шукали до третьої години ночі, а зранку пошуки продовжилися. Погано те, що Ярослав не взяв із собою телефон, адже їхав недалеко… Лише наступного дня по обіді його знайшли. Коли чоловіка привезли додому і він побачив мене, одразу почав сміятися від щастя, а я плакала від всього пережитого… Доречі, його велосипед поки що не знайшли.
“Ніч простояв під деревом, ховаючись від зливи”
Ярослав Пивоварський розповів, що коли під’їхав до найближчої крамниці, виявилося, що там немає хліба, тому довелося їхати півтора кілометри до іншої крамниці. Там купив хліба, вийшов на вулицю, сів на велосипед, але чомусь не зорієнтувався і повернув не в той бік, до лісу. А коли побачив, що їде по іншій дорозі і кругом ліс, почав нервувати, кружляти, шукати шлях… Словом, заблукав. Люди кажуть, що у тій місцевості суцільне бездоріжжя і збитися зі шляху зовсім не важко. Ярослав трохи поїв хліба, якого купив, а потім кинув велосипеда і пішов по лісу пішки. Торба з хлібом теж залишилась з велосипедом. Вночі пішов сильний дощ, і Ярослав довго стояв, прихилившись спиною до великого дерева, ховаючись від зливи. А зранку знову пішов блукати лісом, поки його не побачив поліцейський, який брав участь у пошуках.
“У лісі раптом мелькнула синя шапка… Це був Ярослав”
Ось що розповів Руслан Яремчук – поліцейський офіцер Вільшанської громади Житомирського районного управління поліції:
– Я обслуговую територію Вільшанської територіальної громади, – розповідає Руслан. – Але у зв’язку із зникненням жителя сусідньої громади мене разом з іншими долучили до пошуків. Звечора 16 квітня на місці працювали поліцейські місцевого територіального підрозділу. А зранку наступного дня до пошуків долучились поліцейські Чуднівської та Вільшанської територіальних громад, працівники ТЦК, кінологи – всього біля 25 чоловік, та ще місцеві жителі. Ми розбили територію на квадрати, розділилися та почали пошуки. Обійшли всі дороги, обстежили рови біля лісу, береги річок, повторно опитали місцевих жителів. Один чоловік, який бачив Ярослава біля крамниці, показав, в якому напрямку він поїхав – у бік села Станіславівка. Ми пішли туди і зустріли місцевого рибалку, який сидів з вудкою біля ставка. Він пригадав, що вчора теж рибалив і бачив, як чоловік у синій шапці поїхав у напрямку Станіславівки та Годихи. У той момент разом зі мною були двоє військових ТЦК, і ми вирішили розділитися. Кожен пішов за своїм маршрутом по лісу у бік Годихи. Пам’ятаю, як раптово перед очима промайнула у лісі синя шапка, і моє серце йокнуло. Це був Ярослав. Він почував себе добре і відмовився від медичної допомоги. Чоловік знаходився приблизно у п’яти кілометрах від своєї хати. Його врятувало те, що він був одягнутий у теплу куртку і тому вночі не отримав переохолодження. Добре і те, що ліс ще не дуже заріс зеленню, і тому яскрава шапка чоловіка одразу кинулася у вічі.
“Ярослав – дуже добрий і товариський чоловік”
У пошуках брав участь і староста Карвинівського старостинського округу Василь Тищенко разом з іншими односельцями.
– Я дуже щасливий, що Ярослава знайшли цілого і неушкодженого. Він дуже добра і товариська людина, любить поговорити, пошуткувати, – говорить староста. – Він потроху обробляє свій город, працює по господарству. Я дуже прошу дружину Ярослава, щоб у майбутньому вона слідкувала за тим, щоб чоловік завжди носив з собою телефон, і тоді таких випадків більше не буде…
Валентина Пивоварська наголосила, що безмежно вдячна працівникам поліції, старості села та всім, хто брав участь у пошуках її чоловіка.
– Спасибі за оперативність, за велику людяність і розуміння ситуації. Тепер без телефону не відпущу Ярослава нікуди, – пообіцяла пані Валентина.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
