Солоний смак – один з основних смаків, які ми відчуваємо поряд із солодким, кислим , гірким. Цікаво, що на формування смаку солі впливають родовища, кількість мікроелементів і методи випаровування мінералу. Саме завдяки цьому ми отримуємо сіль з різною текстурою і застосуванням.
Кухонна. Це основний вид, яким користується більшість людей. кухонна вона тому, що після видобутку її поміщають у воду і очищають від інших мікроелементів, а потім випаровують для створення однорідного продукту. Така сіль зазвичай на 97-99% складається з хлориду натрію з деякими добавками, що перешкоджають злежуванню. Кухонну сіль збагачують йодом, який є важливою поживною речовиною. Така сіль називається йодованою.
Кошерна. Це очищена сіль з кристалами більшими, ніж у звичайній кухонній солі. Цей тип великої кристалічної солі використовується при приготуванні м’яса.
Морська. Її отримують із морської води, яка випаровується. Залежно від місцевості, звідки надходить вода, мінерального складу і методу випаровування, морська сіль може мати багато відмінностей. Технічно це відбувається так: морську воду кип’ятять, щоб видалити домішки, й осад нагрівається до кристалізації солі. Потім солевари роблять так, щоб зберегти великі кристали неушкодженими.
Рожева. Гімалайська сіль відома своїм яскраво-рожевим відтінком і видобувається в регіоні Пенджаб в Пакистані. Рожевий колір солі обумовлений слідами оксиду заліза, але сама сіль – це переважно хлорид натрію і має ті ж якості, що і звичайна кухонна сіль.
Гімалайська чорна. Одна з найцікавіших солей. При подрібненні вона набуває рожевого відтінку, але її офіційна назва «кала манак» і перекладається як «чорна сіль». Такий колір вона має завдяки мінералу грейгіт, а різкий запах – від вмісту сірки. Ця сіль квадратної кристалічної структури. Її можна додавати у вегетаріанську їжу, щоб імітувати смак яєць, хоча, якщо ви переборщите, то їжа може придбати присмаку тухлих яєць.
Сванська. Готується вона зі звичайної солі та суміші трав, які ростуть в Сванетії. Це високогірний і важкодоступний район Грузії. Щоб дістатися туди, необхідно було зробити піший похід, тягнучи всю поклажу на собі. Багато харчових продуктів, у тому числі сіль, були у великому дефіциті, і їх дуже сильно економили. Ось і придумали винахідливі жителі гір змішати цінний продукт з різними пряними травами, які в достатку ростуть на схилах гір. У підсумку обсяг солі збільшувався, і її вистачало надовго.
Конопляна. Така сіль була обов’язковим атрибутом на столах наших предків. Готується вона, як і сванська, з тією лише різницею, що до кухонної солі додавалися місцеві трави, а ще – смажене насіння конопель. Така приправа чудово підходила до картоплі й каш.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
