У Пулинах водій легковика наїхав на велосипедиста, але не зупинився і одразу поїхав геть, кинувши травмовану людину напризволяще. В результаті керманич двоколісника, місцевий житель, був доставлений у реанімацію пулинської лікарні з серйозними тілесними ушкодженнями.
ДТП сталося у Пулинах, близько дев’яти вечора, 30 березня на перехресті вулиць Незалежності та Грушевського. На цьому перехресті більш-менш активний рух транспорту, що і врятувало велосипедиста – його практично одразу побачили водії проїжджаючих авто та перехожі і викликали “швидку”. Навіть страшно уявити, що було б з травмованою людиною, покинутою на якійсь тихій віддаленій ділянці дороги…
Після аварії водій одразу сховав своє авто
Як повідомили у Житомирському районному управлінні поліції, на місці події працювала слідчо-оперативна група. Оперативники вже за кілька годин встановили причетного. Ним виявився 29-річний житель Полтавщини.
З’ясувалося, що після ДТП чоловік сховав свій автомобіль «Audi» у гаражному приміщенні неподалік місця свого тимчасового проживання у Пулинах. У ході обстеження легковика поліцейські виявили механічні пошкодження, характерні для ДТП. Окрім цього, під час освідування у медичному закладі, було зафіксовано нетверезий стан чоловіка. Причетного було затримано.
“Коли отямився, побачив, що лежу на дорозі, а навколо зібралися люди”
Травмованого велосипедиста звати Олександр Ковальчук. Його вже перевели із реанімації у хірургічне відділення лікарні, де з ним зустрілася кореспондентка обласної газети “Субота”. У чоловіка струс головного мозку, серйозно травмовані обидві ноги (ліве стегно та праве коліно). Він не може піднятися з ліжка. Навіть поворухнутися йому дуже боляче.
– Мене збив молодий військовий, – говорить Олександр. – Я особисто його не знаю, він до мене не приходив. Того вечора я їхав із дому по вулиці Грушевського до своїх батьків. Рухався по головній дорозі, тому мав перевагу. “Audi” повинна була мене пропустити. Про це свідчить відповідний знак на дорозі, який водій проігнорував. Моменту зіткнення я не пам’ятаю, тому що втратив свідомість. Коли трохи отямився, побачив, що лежу на дорозі і мене оточують люди. Я витягнув свій телефон та попросив подзвонити моїй дружині. Сказав, що не відчуваю своїх ніг. А потім приїхала швидка та відвезла мне у реанімацію…
Олександр стверджує, що на педалях та сумці його велосипеда були світловідбивачі.
“Невідомо, коли я зможу повернутися на роботу”
Дружина Олександра – Надія – працює у місцевому магазині продовольчих товарів. Подружжя виховують двох доньок – старшій 17 років, вона закінчує школу, а молодша вчиться у сьомому класі. Всі вони, а також батьки Олександра, дуже переживають за нього. Коли журналістка зайшла у палату, Олександр передавав дружині по телефону список ліків, які потрібно купити.
– Я працюю у торговому центрі продавцем-консультантом побутової техніки, – говорить Олександр. – Невідомо, коли тепер зможу підвестися на ноги і піти на роботу. Крім того, зараз потрібно займатися городом, копати-сіяти, а я нічого не можу. Просто душа болить…
Олександр говорить, що у них з дружиною немає бажання сильно мститися водію, який його збив. Немає прагнення засадити його за грати, але цей випадок повинен стати для нього уроком на все життя: п’яним не сідай за кермо і не кидай людей напризволяще.
* * *
В даний час поліція проводить розслідування, яке розставить всі крапки над “і”. Затриманому було повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами у стані сп’яніння ) та ч. 1 ст. 135 (Залишення в небезпеці) КК України. За вчинене чоловікові загрожує позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 3 до 5 років.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова