ЯК БОРОТИСЯ ІЗ ЗАНЕПАДОМ СИЛ, ПОГАНИМ НАСТРОЄМ, РОЗДРАТУВАННЯМ І БЕЗСОННЯМ
Проявляється синдром загальним занепадом бажань і сил, коли нічого не хочеться й не можеться. Реакції уповільнені, мислення ускладнене, вольова й спонукувана зовнішніми силами активність знижена. Емоційно цей стан частіше супроводжується пригальмованістю у вигляді загальної пригніченості й сонливості, рідше – збудженням із безсонням та спалахами дратівливості, але в обох випадках – із погіршенням настрою у формі депресії.
ВИРІВНЯТИ ЕМОЦІЇ ДОПОМОЖЕ ГЛІЦИН
Із давніх-давен вважалося, що завдання психіатрів зводиться до призначення таких ліків, які б збудження гальмували, а пригальмованість збуджували. Однак у разі синдрому хронічної втоми це не годиться. Такі заспокійливі засоби, як валеріана та подібні до неї рослинні препарати, в компанії зі снодійним не заспокоюють, а лише посилюють астенію.
За синдрому хронічної втоми спалахи дратівливості пов’язані з болісним переживанням свого стану. Саме для таких випадків у фармакологів є абсолютно нешкідливий препарат – амінокислота гліцин (продається в аптеках). Він допомагає роботі центральної нервової системи, полегшує запам’ятовування, поліпшує реакцію під час керування автомобілем, не має снодійного ефекту.
Людський організм якщо не отримує гліцин у належній кількості, здатний виробляти його самостійно, з їжі. Міститься він у продуктах тваринного походження, включно з м’ясом, рибою, птицею та молочною їжею. А також у бобах, сої, шпинаті, гарбузах, капусті, цвітній капусті, корінні лопуха, огірках, ківі, бананах, у холодці, мармеладі, в насінні гарбуза та кунжуту, в горіхах (волоські, арахіс, фісташки, кедрові), в базиліку, фенхелі, імбирі.
Гліцин також вкрай важливий для правильного функціонування нирок та печінки. Надто – для людей, що зловживають алкоголем.
ЕФЕДРА «ПРОБУДИТЬ» НЕРВОВУ СИСТЕМУ
Кофеїн синтезується в дуже багатьох рослинах. Наприклад, в ефедрі. У 1882 році японський хімік В.Нагаї виділив з ефедри активну основу – алкалоїд ефедрин. На відміну від адреналіну (міститься в корі надниркових залоз) він діє порівняно довго й добре проникає в мозок, впливаючи на нього не стільки як збудник, скільки як активатор, пробуджував. Він посилює вплив симпатичних нервів та адреналіну на судини й бронхи й, подібно до адреналіну, перші звужує, а другі розширює. Звідси й основне застосування ефедрину за нежитю та бронхіальної астми.
Відвар ефедри: 8-10 г подрібненої трави варити на слабкому вогні в 600 мл води, аж поки рідини стане половина від початкового об’єму. Вживати по 1 ст. л. тричі на день.
Настій ефедри: 2 г сировини настояти в 1 склянці перевареної води (це добова норма).
Чай з ефедри: 1 ч. л. подрібненої сировини заварити в 2 склянках окропу, настоювати 10-15 хв., пити по 0,5 склянки 2-3 рази на день (у разі застуди, бронхіту, астматичних явищ та зниженого тиску).
ЖЕНЬШЕНЬ ЗБЕРЕЖЕ НЕРВИ
До рослин-ліків від хронічної втоми належить славнозвісний «корінь-людина» – женьшень. Він вперше згадується в китайській фармакопеї 1596 року. Женьшень і понині залишається королем засобів, що тонізують нервову систему. Ефект у вигляді підвищення всіх видів працездатності та потенції виникає через кілька днів, іноді тижнів, після початку вживання. Ще одна перевага: навіть на піку дії в людини немає суб’єктивного відчуття збудження. Женьшень послаблює вплив снодійних і може призвести до порушення сну, але звикання та постійного потягу до нього не буває.
Протипоказаннями до призначення фармацевтичних препаратів із женьшеню є збуджений стан, безсоння, кровоточивість. Артеріального тиску не підвищує, але за наявності гіпертонічної хвороби треба вживати під наглядом лікаря. Як і всі препарати цієї групи, женьшень не слід вживати під кінець дня.
Дію женьшеню на нервову систему визначає його дозування: низькі дози збуджують кору головного мозку, а високі – запускають процеси гальмування. Женьшень підвищує працездатність, діє заспокійливо за неврозів та стресів. Рослину застосовують у разі розумового й фізичного перенапруження, депресій та гіпотонії.
Настоянка женьшеню тонізувальна: 50 г сухого подрібненого коріння залити 500 мл горілки (за бажання можна додати 50 г меду).
Настоювати 3 тижні в теплому приміщенні, періодично збовтуючи. Вживати до їди по 1 ч. л.
РОДІОЛА РОЖЕВА – «ВБИВЦЯ» СТРЕСУ
Найактивнішою серед «братів та сестер» женьшеню є родіола рожева, яку в народі називають «золотий корінь». Окрім загальних рекомендацій її як тонізувального засобу, родіолу використовують за артеріальної гіпотонії, деяких неврозів і для відновлення сил після перенесених тяжких захворювань.
«Золотий корінь» пом’якшує будь-які стресові реакції так, що стрес не шкодить організмові, знімає головний біль і втому, діє як антидепресант і піднімає настрій, знімає неспокій, підвищує рівень серотоніну й дофаміну, тим самим усуваючи депресію та брак енергії; помічний за хронічної втоми. Настоянку коріння рослини можна купити в аптеці чи приготувати самостійно.
Спиртова настоянка: подрібнене коріння (10 г) залити спиртом (0,5 л) у скляній посудині й закрити. Настоювати 2 тижні, періодично збовтуючи. Перецідити крізь марлю. Раз на рік проводити курс лікування тривалістю 1-2 місяці, п’ючи по 5-10 крапель настоянки тричі на день за 30 хв. до їди.
Усі препарати з цих рослин названо адаптогенами (породжують пристосовність) з тієї причини, що вони роблять людину працездатнішою, стійкішою до різного роду навантажень і до будь-яких шкідливих, у тому числі й інфекційних, впливів. Вони пробуджують у людині її «внутрішнього лікаря», подібно до ранкової зарядки та загартування холодною водою.
Усі ці засоби добре діють у разі хронічної втоми, але все ж головними залишаються рух, загартування, чисте повітря й позитивні емоції. Щоправда, для цього потрібні воля та сприятливі умови життя. А де їх узяти? Зачароване коло, яке слід розривати всіма способами, в тому числі й за допомогою лікаря. Тому що більшість засобів для корекції цього стану може визначити тільки лікар.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
