Цілющі властивості суниці відомі здавна. В медицині використовують листя, плоди, квітки й коріння рослини. Настій з плодів і листя суниці має протизапальну, жовчогінну, дезінфікуючу, регенераційну дії, поліпшує обмін речовин. Коріння має в’яжучу, кровоспинну, сечогінну, жовчогінну, антисептичну, знеболювальну і ранозагоювальну дії. Настій листя суниці уповільнює ритм і посилює амплітуду серцевих скорочень, розширює кровоносні судини. В науковій медицині ягоди суниці використовують як дієтичний засіб при захворюваннях серця, печінки й нирок, а також як джерело вітаміну С. Суниця часто рекомендується як загально зміцнювальний засіб, для нормалізації діяльності кишківника. Вона знижує гнильні процеси й поліпшує виведення з організму різних отрут і холестерину. Суниця вживається при запальних захворюваннях шлунка, захворюваннях шлунка, жовчовивідних шляхів. Листя і ягоди в сушеному вигляді застосовують як сечогінний засіб, який сприяє виведенню з організму солей, при подагрі, захворюваннях суглобів, жовчокам’яній і сечокам’яній хворобах. При сечокам’яній хворобі рекомендується чай з листя суниці.
Настоянка з листя і плодів застосовується як маточний кровоспинний засіб. Зріла суниця корисна при туберкульозі легенів, рекомендується хворим на цукровий діабет.
При тонзиліті, бронхіті готують чай з листя суниці й приймають по склянці тричі на день.
Протипоказання – гастрит із підвищеною кислотністю, вагітність, індивідуальна непереносимість
У вигляді компресів при кровоточивих ранах використовують такий засіб: 3 г сушеного листя заварюють 400 г окропу.
