Ситуацію з епідемією коронавірусу в Україні можна врятувати, якщо всі люди почнуть носити маски в приміщеннях і обмежать своє коло спілкування. Лише в такому разі можна буде обійтися без жорстких карантинних заходів.
А внаслідок того, що лікарні орієнтовані на прийом інфікованих коронавірусом, пацієнти з іншими хворобами опинилися в складній ситуації.
Детальніше читайте в бліцінтерв’ю OBOZREVATEL з вірусологинею, докторкою медичних наук Аллою Мироненко.
– На вашу думку, яких заходів треба вживати в ситуації, що склалася в Україні з коронавірусом?
– Треба, щоб люди носили маски. Скрізь. На вулиці недоречно, але в приміщенні й там, де вони спілкуються, не знаючи з ким; якщо в них школяр ходить до школи або дитина в дитячий садок – щоб у таких випадках теж надівали маску. Щоб не ходили по сусідах.
– А як це забезпечити на практиці? Ви бачите, що люди абсолютно нехтують правилами.
– Треба, щоб вони це зрозуміли.
– А як бути з громадським транспортом?
– У транспорті люди не заражуються, якщо вони всі в масках. Заражуються в разі тісного й тривалого контакту з інфікованою людиною без маски.
Люди не проводять у транспорті багато часу без маски, як вони це роблять, наприклад, удома.
– У чому, на вашу думку, сьогодні полягає головна небезпека в ситуації з COVID-19?
– Було понад пів року, щоб підготуватися. Готувалися-готувалися, а тепер я дивлюсь, що від коронавірусу, мабуть, буде менше втрат, чим від інших хвороб, які нині просто закинуті.
Люди не можуть зробити якісь оперативні речі – то хірургів немає, то в них якийсь не той графік, то взагалі треба бозна-куди їхати. Я вже не кажу про кардіологічну патологію, яка дуже критична. Або, наприклад, онкологічну.
А всі оці речі із суїцидами? Говорять, що вірус впливає на мозок. Не вірус впливає, а страхи людські впливають, особливо на слабких. Вони думають, що помруть, то, мовляв, хай краще вже так.
Коли людині тяжко дихати, коли не вистачає кисню, це великі страждання. У людини виникає відчуття, що вона задихається.
– І що тут можна зробити?
– По-перше, не треба нагнітати. По-друге, треба, щоб людина оцінювала свій стан і якомога швидше зверталася до лікаря, щоб вона була готова й дома зробити щось, що можна зробити.
Крім того, коли в сім’ї хтось занедужає, треба надівати маску й захищатися, щоб всі не злягли, бо хтось же має піклуватися про хворого, навіть якщо він удома.
Це треба пережити.
– Зараз виник ажіотаж із кисневими концентраторами. У яких випадках вони потрібні? Чи потрібні в лікарнях, якщо там ліжка обладнані киснем?
– У лікарнях, де лежать такі хворі, звичайно, потрібні. Треба міряти сатурацію, тобто насичення киснем крові. Якщо 92%, то ще не потрібно, але якщо вже менше, то треба допомагати. Потрібен концентрований кисень.
– І наостанок про вітаміни. Нині в аптеках став дефіцитом вітамін С. Чи справді він є таким важливим для підтримки імунітету?
– Краще їх вживати, ніж не вживати. Вітамін С, вітамін D обов’язково.
