Можливість помити руки та нормально сходити в туалет — це індикатор цивілізованого міста. У Малині про це не чули
Поговорімо про незручну тему… Малинці, як давно ви заходили до туалету за Будинком культури? А до того, що між судом і школою мистецтв? А на автостанції чи в парку..?
Не ходите в такі місця? Тільки у ті, що у кафешках та кальянних? А як же бути тим, хто ніколи не буває у цих закладах, тим паче не проситься туди до туалету, бо соромиться, що відмовлять?
Хай там як, впевнені, є серед нас і ті, кому доводиться час від часу забігати за ріг згаданих будівель, коли сильно закортить.
Хто забувся або кому цікаво, як виглядають, і чи змінилися громадські вбиральні в Малині за довгі роки до повномасштабної війни (бо для влади, знаєте, те, до чого роками руки не доходили, тепер характеризується як «не на часі»), то ми зібрали для вас трохи «вражаючих» кадрів. Так, для роздумів — про завжди незручну тему туалетів.
До слова, відповідальним за ці туалети у місті є КП «Малин».
Для початку, заплющте очі й пригадайте той жах: пліснява, сирість, просто дірка у підлозі, бруд і сморід.
Тепер відкрийте очі й подивіться, як змінилася картинка за роки:
Ну і як, «гарно», правда ж?
На фото: дві «офіційні» громадські вбиральні Малина – за БК і школою мистецтв. Хоча на гугл-карті значиться лиш одна – біля приміщення автостанції, а також — під позначкою «Лазня» десь у районі вулиці Шевченка.
Про туалет у парку й старий біля ліцею не говоримо: перший давно закинутий, другий закритий (але, повірте, картинка та ж). А, є ще одна будочка між кафе й ліцеєм.
Трапляється, ті, хто заходить в малинські громадські туалети за призначенням, домальовують до цієї картини щось своє. Час від часу з кабінетів мерії обіцяється, що цю проблему якось будуть вирішувати, обіцяють проєкти реконструкції, ремонт і красу.. А загалом ніхто нікуди не рухається.
Отак приїздиш у рідне місто за довгий час і розумієш, що немає там змін. З одного боку одне за одним з’являються нові кафе, піцерії, суші-бари й кальянні, до яких рине молодь і дорослі. А з іншого – за відбудованими після років занепаду чи відремонтованими закладами культури й освіти все ще «красуються» страшні туалети.
Звісно, цивілізація є: WC з унітазами й умивальниками тепер розміщуються всередині цих будівель. Та чи пустять туди з вулиці звичайного перехожого?
Тому ні, ці фото – не прагнення відвернути увагу від умов воєнного стану, довкола яких «крутиться» життя кожного з нас. Скоріше нагадування, що так було і за рік до «повномасштабки», і всі дев’ять років війни. І за попереднього Григоровича, і за нинішнього.
За останній рік, слава ЗСУ, захисники відвернули загрозу наступу ворога на Малинську громаду… Місцева влада подякувала і пообіцяла: «переможемо» – «відбудуємо». Тож опубліковані на загал знімки, як застереження: довіряйте, але перевіряйте!
Перевіряйте те, як «відбудовувалися», «ремонтувалися» обіцянками наших чиновників дороги, кінотеатри, туалети… І як довкола них відновлюватимуться за естонські, данські чи інші кошти зруйновані російськими ударами інфраструктурні об’єкти.
…А поки лиш сподівання, що і ми колись, і наші земляки, повернувшись за довгий час до рідного міста, нарешті побачимо якісь естетичні зміни в інфраструктурі міста.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
Джерело: malyn.media
