Жителька села Іванківці Марія Шеретун пережила Голодомор 1932-1933 років. Під час голоду жінці було 11 років.
Учасниця тих подій розповіла про пережите кореспондентам.
За словами Марії Шеретун, в 1932 році до будинку її батьків приходили люди, які обшукували хату та забирали всю їжу. Для того, щоб вижити, в її родині варили та їли лободу.
“У драбиняк (віз із драбинами – ред.) вкидали мерців і везли на кладовище, там скидали і за іншими приїжджали – це таке життя було, – каже Марія Шеретун. – Їли лободу, кропиву мішали і їли. Потім уже мама пішла на “Прогрес”, то там давали по 100 грам хліба на душу. Страшно розповідати… Ми лишилися без батька. Я ніколи цього не забуду“.
Про події 1932-1933 років жінка часто розповідає рідним, каже син Марії Шеретун.
“Під час Голодомору їй було 11 років, але в ті 11 років вона працювала, щоб зробити ту юшку, яку готували, щоб якось можна було вижити. Як скотину людей вивозили на кладовище, скидали в ями, когось засипали, когось не засипали, тому що ті, що збирали мертвих, самі були майже мертві”, – розповів Микола Шеретун.
Через декілька місяців очевидиці тих подій Марії Шеретун виповниться 100 років.
“Зараз все так добре. Може не всім добре, але є хліб і до хліба є, а тоді, Боже, Боже, що було. Хай таке яке було більше не повторюється”, – говорить Марія Шеретун.
