Суботній екслюзив

Нещасний випадок чи недбалість дорослих: в Андрушівці потонули маленькі діти

Немає більшого лиха для батьків, ніж ховати своїх дітей. На жаль, трапляється так, що небеса забирають до себе зовсім маленьких крихіт, які ще до ладу навіть не встигли пожити. Це велика трагедія, коли вмирають діти – серце стискається від болю та несправедливості. А якщо до смерті призводить нещасний випадок, якого можна було уникнути, тут важко собі уявити емоції та розпач рідних та близьких. Особливо коли одночасно гине одразу дві дитини, як це сталося нещодавно в одному із міст Житомирської області.

Внаслідок нещасного випадку потонули брат та сестра дошкільного віку

Жахлива трагедія сталася 9 жовтня у місті Андрушівка, де в районі Загреблі ввечері зникли двоє маленьких дітей – 4-річна Аліса та п’ятирічний Максимка. Тривогу забили рідні після того, як не змогли знайти своїх чад на території свого домоволодіння на вулиці Благовіщенському. За інформацією співробітників поліції, із заявою про зникнення близько восьмої години вечора звернулася їхня мама. 26-річна місцева мешканка повідомила, що діти гуляли біля будинку під її наглядом. А коли близько 19-00 жінка зайшла до будинку і згодом повернулася надвір, дітей у дворі вже не було. У пошуках брали участь поліцейські місцевого відділу, правоохоронці Бердичівського райвідділу поліції та рятувальники.

Під час огляду водоймища на околиці міста правоохоронці помітили у воді елементи дитячого одягу. Так знайшли чотирирічну Алісу, тіло якої утримувалося на поверхні завдяки дитячій курточці. Максимку шукали всю ніч, долучивши до пошуків кінологів зі службовим собакою. Вранці 10 жовтня задіяли водолази з Житомира для детального обстеження дна водойми. На жаль, дива не сталося, тіло 5-річного хлопчика було виявлено на дні та піднято на поверхню.

За попередньою версією поліції, діти загинули внаслідок нещасного випадку, коли хотіли перейти вузькою перекладиною і впали у воду. Усі обставини події з’ясовуються. На обліку у соціальних службах сім’я не перебуває, у поле зору правоохоронців раніше ніхто з її членів не потрапляв.

Батьки спокійно відпускали своїх маленьких дітей за покупками до магазину без супроводу дорослих

У мікрорайоні, де мешкали загиблі діти Максим та Аліса, місцеві жителі досі не можуть відійти від шоку. «Я знала їх дуже добре – я живу недалеко від них. Хороші такі були, досі стоять перед очима. Усі шоковані трагедією. Я сама поховала свого сина, але він уже був дорослим. А тут зовсім малі дітки загинули. Хлопчику Максиму 22 жовтня мало шість років виповнитися – не дожив. Вони навіть у магазин одні приходили. Батьки видно не боялися їх відпускати, хоч тут дорога досить небезпечна, та й машини ганяють, як скажені. Жаль їх, звичайно, хай би краще жили», – розповідає сусідка загиблих дітей.

У цей магазин Максим та Аліса ходили за покупками без дорослих

У спробі дізнатися більше про сім’ю, в якій росли діти, вирушаємо до цього магазину «Світлана», куди діти, за словами сусідів, ходили за покупками без супроводу дорослих. Продавець Валентина стверджує, що вона сама не місцева, не з цього району та родину особисто не знає – лише як покупців.

«Сім’я нормальна: бабуся працює, дідусь працює. Мама з третьою дитиною сидить удома, начебто 1,5 років йому. У бабусі завжди онуків багато – приїжджають не лише ці. Усі доглянуті. Діти, що потонули, постійно жили у бабусі. Дівчинка була просто ангел, хлопчик – то той трохи спритний був. Дівчинка завжди посміхалася. У магазин, звичайно, діти часто приходили самі, не обманюватиму. Але я не знаю, може, їх дорослі через дорогу перекладали, або як. Хтось там каже, що батьки пили – то я ніколи їх із п’яними чи із запахом не бачила. Батько десь на роботу їздить, мати завжди вдома, за покупками до нас у магазин постійно приходила. Того вечора вона теж була, їм згущене молоко купувала», – стверджує Валентина.

Валентина торгує в магазині і того вечора мама діточок приходила купувати їм згущене молоко

Деякі сусіди впевнені, що дітей просто не доглянули

Ми особисто оглянули те місце, де сталася трагедія. Виявити його було досить легко: на березі водойми висить два жалобні віночки. Саме тут закінчився життєвий шлях маленьких янголят. Якщо йти через магазин центральною вулицею, це досить суттєва відстань. Але в ході спілкування з місцевими виявилося, що провулок Благовіщенський, де мешкали діти, виходить до центральної вулиці з одного боку та з іншого прямо до водойми.

Два траурні віночки вказують на місце загибелі дітей

 

З’ясувалися інші цікаві деталі. Одна з наших співрозмовниць на правах анонімності розповіла, що того дня близько шостої години вечора дітей бачили у березняку недалеко від водойми. Приблизно той самий час, коли їхня мама та бабуся приходили до магазину за згущеним молоком. Тоді як за твердженням поліції, до восьмої години вечора діти перебували під наглядом матері.

При цьому деякі з сусідів прямо стверджують, що батько дітей не вирізняється гарною поведінкою, а батьки не приділяли належної уваги своїм дітям, залишаючи це для дідуся з бабусею. Тому зниклих дітей хапилися так пізно і навіть не знали, де їх шукати, де вони можуть перебувати. Також говорили, що молодик не має постійної роботи і навіть захоплюється (або якийсь час захоплювався) наркотиками.

Пролити світло на події того фатального дня могли б рідні загиблих дітей, тож ідемо туди. На подвір’ї їхнього будинку було досить людно, як виявилось у день нашого приїзду якраз відзначали дев’ять днів за загиблими крихтами. Вшанувати пам’ять дітей прийшли їхні родичі, спочатку рідні навіть були готові розповісти всі подробиці трагедії. Але розмову перервав убитий горем батько, у грубій формі порадивши не лізти в чуже горе і заявляючи, що він та його родина не хочуть розголосу.

Не бажаючи турбувати рідних та провокувати скандал, довелося піти. Так і не з’ясувавши, що саме відбувалося того дня, коли виявили зникнення дітей, де почали шукати і скільки шукали самотужки. Словом – будь-яку інформацію, яка б допомогла зрозуміти, як двоє маленьких дітей у вже досить пізній час. Нагадаємо слова поліції, що відсутність дітей виявили близько восьмої години вечора, коли на вулиці вже темно.

Так чи інакше – а два маленькі життя вже не повернути. І вже не важливо, чия вина у тому, що сталася трагедія. Важливо, щоб кожен дорослий повністю відчув ту відповідальність, яку він несе за своїх дітей.

 

 

Джерело: Народний тижневик “Субота”

Автор: Антон Семашко

Схожі матеріали

Залишити коментар Facebook