Суботня інформація

Красуня, Чудовисько та волохаті діти: трагічна історія, що лягла в основу відомої казки

Знаменита казка, що має безліч кіноадаптацій, має щасливий кінець.

Мало хто знає, але ця історія грунтується на реальних подіях. І це була трагедія.

Вперше казку «Красуня і Чудовисько» (в оригіналі La Belle et la Bête) опублікували у Франції в 1740 році.

Вчені вважають, що казка з’явилась на основі життя реальної людини – Петруса Гонсалвуса (на іспанський манер його ім’я звучить як Педро Гонсалес).

Петрус Гонсалвус

 

Цей чоловік народився в 1537 році на острові Тенерифе. 10 років потому його «подарували» королю Франції Генріху II – щоб розважати знать разом з карликами і блазнями.

У нього було рідкісне захворювання, про яке ще не знали в 16 столітті. Зараз цю хворобу називають гіпертрихозом, або «синдромом перевертня». Один із наслідків цієї хвороби – все обличчя та тіло людини покривається рясним волосяним покривом.

Хоча Гонсалвус і вважався «дикуном» і «звіром», король Генріх II оцінив його досить високий рівень інтелекту і дав раніше безіменній людині ім’я. Пізніше Гонсалвусу вдалося здобути хорошу освіту, він вивчив 3 мови та освоїв тонкощі придворного етикету.

Іспанські вчені знайшли архівні документи, які свідчили, що Гонсалвус зумів добре інтегруватись у придворне життя. У 20-річному віці він почав підносити страви для королівського столу, пізніше – вивчив право, і навіть викладав цей предмет в Сорбоннському Університеті в Парижі.

У 1570 році відбулось одруження Петруса Гонсалвуса з Катрін Раффелін, вродливою дочкою французького купця.

 

 

Але шлюб був не від великого кохання – вчені знайшли документи, які свідчать, що після смерті Генріха II його дружина Катерина Медічі просто вирішила провести експеримент, щоб з’ясувати, які у Гонсалвуса можуть народитися діти.

У Петруса Гонсалвуса та Катрін Раффелін був довгий шлюб. За його час у пари народилося семеро дітей. З них четверо теж мали гіпертрихоз.

 

Портрет однієї з дочок Гонсалвуса Антуанетти, яка також страждала на гіпертрихоз

 

На відміну від казки, життя Гонсалвуса з родиною не було щасливим.

Їх із сім’єю відправили за кордон, щоб інші монархи Європи могли побачити це «диво». Відомо, що «волохатих» дітей Гонсалвуса навіть «дарували» дворянам, і ті поводилися з ними, як із придворними домашніми тваринами.

Деякі вчені вважають, що Петрус Гонсалвус помер у 1618 році в Італії. Науковці схиляються до думки, що церковного запису про його смерть просто не існує, бо, найімовірніше, Гонсалвуса не вважали за людину і не ховали за християнським звичаєм.

ФОКУС

 

 

Схожі матеріали

Залишити коментар Facebook