Навіщо потрібне родинне планування та як правильно розподіляти час, фінанси, енергію та відповідальність у сім’ї – про це “Українського радіо” розпитало докторку педагогічних наук, професорку, завідувачки кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Ганну Цвєткову; психологиню, гештальт-терапевтку, ректорка відеошколи емоційного інтелекту і ведуча авторських терапевтичних програм Тетяну Ларіну та громадську діячку, мотиваційну спікерку, тренерку, викладачку, сімейну фінансову радницю, засновницю напрямку “особливі фінанси” Вікторію Панасюк.
Для чого потрібне родинне планування
За словами Тетяни Ларіної, тема родинного планування є дуже важливою саме на початку року.
“Оскільки з самого дитинства ми звикли вважати, що це початок чогось нового, тому планувати потрібно ресурси як часу, так і можливостей та грошей. Новий рік — це, як банк, і ми маємо вирішити, що будемо з ним робити”, — пояснює вона.
Своєю чергою Ганна Цвєткова зазначає, що людям обов’язково потрібно планувати та оцінювати свої перспективи. При цьому планування має будуватися на принципах співпраці та взаємодії.
“Головне в родині — це уміння співпрацювати і підтримувати дитину”, — зазначає професорка.
А Вікторія Панасюк наголошує, що фінанси потрібно планувати завжди, незалежно від того, чи це початок чи завершення року.
“Бюджет потрібно прораховувати і шукати можливості для залучення додаткових ресурсів”, — стверджує вона.
Сімейна фінансова радниця розповідає, що сім’ї, з якими вона працює, вчаться планувати, контролювати, оптимізувати та виходити на певну суму, яка буде середньою необхідною на день, місяць чи рік. У такий спосіб можна оптимізувати свій бюджет, уникнути можливих обвалів чи перекосів перед святами. А неконтрольовані витрати, за її словами, бувають лише в тих, хто їх не контролює.
Коли слід підбивати фінансові підсумки за рік
Вікторія Панасюк каже, що вчить людей рахувати свій бюджет щомісяця. І це є вірною тактикою, тому що щомісяця ми маємо якийсь кінцевий фінансовий результат, який є змінним. Проте, все ж є якась конкретна цифра, у яку впираються наші розрахунки та бюджетні витрати. У такий спосіб щомісячне планування дозволяє легко підбити річний підсумок.
“Особисто я підбиваю підсумки 1 січня, адже вважаю, що це є оптимальним днем для планування”, — пояснює мотиваційна спікерка.
Про гроші, час та енергію
Гештальт-терапевтка Тетяна Ларіна зазначає, що гроші — це той ресурс, який найлегше відновити, якщо людина вміє його заробляти.
“Якщо ми щось придбали або в щось їх (гроші)інвестували, то їх найлегше заробити. Час є невідновлювальним ресурсом — його неможливо заробити заново. А щодо енергії, то якщо тобі 10, 15 чи 25 років — її легко відновити заново. Проте, якщо відмітка наблизилася до пенсійного віку, то цей ресурс теж стає погано відновлювальним. Тому дуже важливо планувати всі ці ресурси і правильно їх розподіляти”, — каже експертка.
Як правильно розпланувати рік
Тетяна Ларіна радить робити планування періодами.
“Часто буває, що ми вимушені бути мовби на форсажі: неймовірно поспішати і намагатися зробити все швидко. Наприклад, щоранку збираючись із дитиною до дитсадка, ми робимо все нашвидкуруч і підганяємо її. Ці періоди потрібно чергувати із такими моментами, коли ми вимикаємо телефони, не слідкуємо за часом і дозволяємо собі зовсім не поспішати”, — зазначає вона.
Професорка Ганна Цвєткова констатує, що зараз багато дорослих скаржаться, що їм не вистачає часу на дітей.
“У них є матеріальні блага, фінанси, які вони можуть витратити на дитину, і це нібито має повністю задовольняти потреби дитини. Насправді ж головними є саме особистісні ресурси, допомога дорослого та підтримка для дитини. Тоді планування буде дуже гармонійно поєднуватися з загальною концепцією родинного життя”, — каже вона.
Як правильно розподіляти енергію
За словами Ганни Цвєткової, щоб відновити енергетичні ресурси, потрібно насамперед обов’язково навчитися відпочивати.
“Коли ми відпочиваємо, то даємо ресурс собі та своїй дитині. Також потрібно навчитися співпрацювати та отримувати насолоду від спілкування зі своєю дитиною. Зараз є чимало батьків, для яких життя дитини є нецікавим. А це є великою помилкою. Треба насолоджуватися життям разом і дитиною”, — наголошує докторка педагогічних наук.
Також важливим моментом вона вважає співпрацю між батьками та дитиною.
“Якщо дитина може самотужки виконати якусь справу — не втручайтеся. У такий спосіб ви даєте дитині поштовх — “У тебе все нормально! У тебе все вийде!” Якщо ж ви бачите, що дитина потребує допомоги та готова її прийняти від вас, то обов’язково допоможіть їй.
Діти часто кажуть: “А давай разом?”, “Давай, підемо погуляти?”, “Давай щось зберемо?” Якщо у вас немає серйозних причин для відмови, то завжди кажіть: “Так”, — радить фахівчиня.
Психологиня та гештальт-терапевтка Тетяна Ларіна пояснює, що в кожній людині живе три особистості: дорослий, внутрішній батько і внутрішня дитина. І втомлюються дорослі саме через “внутрішніх батьків”.
“А багато енергії нам дає внутрішня дитина. Тому, якщо ми плануємо лише такі речі, що нам потрібно повернути кредит, зробити ремонт — тобто виключно рутинні справи, то це навіть планувати не цікаво. Якщо ж радіє “внутрішня дитина”, наприклад, ви заробляєте гроші на щось радісне — на довгоочікувану поїздку, — це дає енергію. Тому варто планувати майбутній рік із маленькою дитиною. Вони ще не знають скільки на це потрібно грошей, але вони ще не розучилися мріяти”, — розповіла психологиня.
За словами засновниці напрямку “Особливі фінанси” Вікторії Панасюк, дуже важливою у плануванні є зміна діяльності та оптимізація.
“Зміна діяльності — це навіть просто вийти та побігати, якщо до цього ти займався розумовою роботою. Дуже важливо спільно з дітьми будувати плани. Але зазвичай у сім’ях батьки не проговорюють із дітьми важливі, актуальні речі. Щодо фінансової сфери, то батьки говорять лише про те, що “От ти будеш гарно вчитися і в тебе будуть кишенькові гроші, за які ти зможеш щось купити. А насправді слід спільно з дитиною розплановувати бюджет, враховуючи її вік. Це дуже допомагає у розвитку сім’ї та плануванні на весь наступний рік”, — зазначає Вікторія Панасюк.
