Сльози радості, які неможливо стримати. 15 травня під час масштабного обміну полоненими на рідну землю повернувся 29-річний військовий Андрій Хмільовський. Воїн є уродженцем села Красногірка Чуднівської громади і служив у лавах 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Його історія — це приклад неймовірної витримки, віри та безмежної бабусиної любові.
Замінила матір і виховала Героя
Галина Яківна Хмільовська, бабуся звільненого воїна, розповіла журналістам Суспільного, що сама виростила Андрія. Коли її старшого сина вбили за трагічних обставин, а невістку позбавили батьківських прав, жінка заприсяглася не полишати трьох онуків і забрала їх до себе. Чоловік Галини Яківни рано помер, тож справлятися доводилося самій.
“Невістку мою позбавили батьківських прав, і я всіх трьох дітей забрала до себе. Чоловік мій рано помер, тому справлялася сама. Всяке бувало, але онуків я не полишила і вигляділа їх. Не хотіла, щоб син мій там на мене ображався. Андрій — найстарший з трьох його дітей. Дуже хороша дитина — слухняний, добрий, завжди з усім допомагав мені. Закінчив 9 класів нашої Красногірської школи. Школа від нас близенько — через город. Андрій футбол любив, а за риболовлю то й не питайте — бувало, не на риболовлю йде, а з рибою все одно повертається”, — пригадала бабуся воїна
Андрій — найстарший із трьох дітей. Бабуся пригадує його як дуже доброго та слухняного хлопця, який завжди допомагав по господарству. Він закінчив 9 класів місцевої школи, любив футбол і був затятим рибалкою. Згодом Андрій здобув освіту в Житомирському автомобільно-дорожньому коледжі, працював, одружився. У нього підростає 6-річний син Данило.
“Там онук познайомився та одружився з дівчиною. У них народився син Данило, зараз йому 6 років. В Андрія та його дружини не склалося — вони розійшлися. Наприкінці 2021 року онук підписав контракт на 3 роки і пішов служити у військо. Не буду приховувати — я плакала і просила його, щоб не йшов, але він не послухав. Аж тут війна почалася (повномасштабна — ред.), Андрій переслав гроші колишній дружині, щоб вона з сином у Польщу виїжджала, але вона залишилася тут. Сам Андрій служив у 36 бригаді — це морська піхота, — він був у Маріуполі, і звідти й потрапив у полон”, — розповіла Галина Яківна.
Довгі 4 роки невідомості
Наприкінці 2021 року хлопець підписав контракт на 3 роки і пішов до війська. Бабуся плакала і просила не йти, але він зробив свій свідомий вибір. Коли почалася повномасштабна війна, Андрій боронив Маріуполь. За даними Чуднівської міськради, він потрапив у російський полон 17 травня 2022 року під час евакуації Маріупольського гарнізону.
Родина не одразу наважилася сказати Галині Яківні страшну правду. Лише коли їй показали російське відео, де Андрія разом із побратимами садять в автобуси, почалися довгі 4 роки болісного очікування без жодної звістки.
«Тільки десь через рік після того, як онук потрапив у полон, на сільраду прийшло підтвердження, що він дійсно у полоні. А до того взагалі — приїздили військові вручати Андрію повістку… То я їм і сказала, що він рік у полоні вже», — розповідає Галина Хмільовська.
Реклама
Надію повернув побратим Андрія, якого обміняли раніше. Він знайшов родину та розповів, що хлопець живий, перебуває далеко в Росії (у місті Орськ) і тримається з усіх сил.
«Бабулька, вам гарну новину передаю»
Звістка про повернення пролунала несподівано. Сповіщення отримала сестра Андрія у Польщі, передала брату в Житомир, а той вже зателефонував Галині Яківні з найбажанішими словами: «Бабулька, вам гарну новину передаю — Андрія вернули». Тепер жінка не відпускає з рук телефон, чекаючи, коли зможе почути голос свого Героя.
Масштабний обмін «1000 на 1000»
Як повідомив президент України Володимир Зеленський, 15 травня Україна та Росія провели перший етап обміну у форматі «1000 на 1000» за посередництва США. До України повернулися 205 Захисників. Серед них — оборонці Маріуполя, «Азовсталі», ЧАЕС та інших напрямків. Наймолодшому звільненому — 21 рік, найстаршому — 62.
Загалом цього дня на Житомирщину повернулися 10 військових. Зокрема, 33-річний Віталій Іщук із села Іванків Станишівської громади та 29-річний десантник 95-ї бригади Ігор Пивовар із села Зороків Оліївської громади. Попереду на всіх чекає складна реабілітація та відновлення, але найголовніше — вони вже вдома.
Десять військових з Житомирської області повернули з полону РФ
До Коростенської громади з полону повертаються двоє військових
Обмін полоненими 15 травня: до Овруцької громади повернувся військовий Олексій Коркушко
Щиро радіємо за кожну родину, яка дочекалася своїх Героїв! Слідкуйте за найважливішими новинами Житомирщини та поділяйте світлі моменти разом із нами. Підписуйтесь на Telegram та нашу сторінку у Facebook. Чекаємо всіх вдома!
