Сім’я Римаревих із селища Довбиш з нетерпінням чекала на народження другої дитини, але сталася непоправна трагедія — 28-річна породілля Катерина Римарева померла після пологів. Це трапилося 24 серпня у пологовому відділенні житомирської лікарні №1. Новонароджена дитина, на щастя, жива.
23 серпня жінка народила її шляхом кесаревого розтину, а після операції її стан почав різко погіршуватися, і через добу вона померла.
Все це відбувалося на очах чоловіка Олександра та матері породіллі Галини Петрівни, адже вони весь цей час практично не виходили з лікарні. Вся родина та друзі приголомшені смертю Катерини.
Чоловік Олександр вважає, що дружина померла в результаті лікарської недбалості, адже, на його думку, лікарі не використали всі можливості для її порятунку. Він звернувся із заявою до поліції, яка має провести розслідування всіх обставин трагедії.
Без мами залишилася восьмирічна донечка Мілана, а її маленька сестричка Варвара, яка з’явилася на світ за таких трагічних обставин, ніколи не побачить свою маму і не відчує її любов.
«Після операції дружина поскаржилася, що їй тяжко дихати»
Журналістка «Суботи» зустрілася з чоловіком померлої Катерини — Олександром Римаревим, який розповів про пережиті страшні дні у лікарні.
— Розкажіть, будь ласка, за яких обставин Катерина потрапила до пологового відділення, адже до планових пологів залишалося ще три тижні? — запитую у чоловіка.
— У Катерини під час виношування другої дитини практично не було ніяких проблем зі здоров’ям. Вона спостерігалася у акушера-гінеколога поліклініки міської лікарні №1 в Житомирі. Всі аналізи були нормальні, можливо, трошки набрякали ноги і руки. Вона була на 36-му тижні вагітності.
У суботу, 22 серпня, дружина пожалілася мені, що у неї болить голова. Ми поміряли тиск, і тонометр показав 138 на 100.
Було дев’ять годин вечора. Ми подзвонили сімейному лікарю, який порадив або викликати «швидку», або їхати в лікарню до чергового акушера-гінеколога. Ми обрали друге. Сіли в машину і поїхали до Житомира.
По дорозі Катя розмовляла зі мною, сміялася, тобто почувала себе більш-менш нормально. Акушер-гінеколог лікарні №1 подивився і сказав, що Катю потрібно негайно покласти у пологове відділення, і ми погодилися. На той момент її тиск піднявся до 170.
Я повернувся додому, бо мене чекала наша восьмирічна донька Мілана. Згодом Катя мені подзвонила і сказала, що їй поставили крапельницю, і після цього стало краще, тиск понизився. Але десь о третій годині ночі вона мені написала повідомлення, що тиск знову підвищився. Через годину її перевели до реанімації.
Я разом з тещею поїхав до лікарні. Коли ми приїхали, нам повідомили, що Каті зробили кесарів розтин і з дитинкою все гаразд.
Через кілька годин, коли дружина відійшла від наркозу, я підійшов до неї. Показав фотографію нашої маленької донечки. Вона пожалілася, що їй тяжко дихати. Крім того, погано відходила сеча після операції. Каті весь час ставили крапельниці, біля неї ходили санітарки, підходили лікарі.
— Що було далі?
— А далі Каті ставало все гірше. Катя почала кашляти якимось слизом та піною. Її підключили до апарату вентиляції легень. Всі медики заметушилися. Нас попросили вийти з палати.
Серце Каті перестало нормально працювати і, як мені пояснили, її ввели у медикаментозну кому. Нам з тещею довго ніхто нічого не казав.
Ми постійно наголошували, що готові зробити все, що можна, аби допомогти. Запитували: можливо, треба її транспортувати в іншу лікарню? Можливо, потрібен апарат штучної нирки, адже сеча практично не відходила?
Але лікарі відповідали, що все тримають під контролем, працюють над питанням проведення гемодіалізу, і якщо буде потрібна наша допомога, вони нам скажуть. А ще наголосили, що перевозити її нікуди не можна, бо Катя нетранспортабельна.
Каті постійно ставили якісь крапельниці. До неї збіглося багато лікарів, навіть приїхали із Департаменту охорони здоров’я. Був проведений консиліум. Каті щось робили, але нам ніхто нічого не пояснював, сказали, щоб ми їхали додому і перепочили.
Ми з тещею приїхали в Довбиш, але не змогли довго знаходитися вдома і через годину вже поїхали назад у лікарню. По дорозі тещі подзвонили і сказали, що Каті вже немає.
Ми були в шоці, паніці, істериці. Як так? Каті лише 28 років! Вона у житті майже ніколи не хворіла! Чому її не змогли врятувати?
Усі ці питання не дають нам жити. Ми хочемо знати, чи дійсно можна було врятувати мою дружину? Чи дійсно було зроблено все, що можливо? Чи правильно взагалі надавалася допомога? Чи міг її врятувати апарат штучної нирки?
До речі, такого апарату в лікарні взагалі немає, але, можливо, можна було привезти? Звісно, я не медик, багато чого не розумію, але я хочу, щоб фахівці ретельно у всьому розібралися, а винні понесли покарання.
— Яка офіційна причина смерті Вашої дружини?
— У довідці про причину смерті, яку мені видали, написано наступне: «Акушерська тромбоемболія гілок легеневої артерії. Пристінковий тромб правого вушка серця. Дихальна недостатність».
Словом, відірвався тромб. Патологоанатом сказав мені, що у Каті було захворювання серця — кардіоміопатія, тобто розширення порожнин серця. Саме це і спровокувало тромбоемболію.
Але я не розумію, чому ця хвороба була виявлена лише під час перебування у реанімації? Чому лікарі не виявили її раніше — під час виношування дитини? Чому не попередили нас з дружиною?
Мене просто добило те, що згодом подзвонив патологоанатом та повідомив, що у Катерини виявлена ще двостороння пневмонія. Можливо, виявиться ще якась хвороба?
Я хотів забрати медичну картку Катерини, але лікарня відмовляється її повертати, що, на мою думку, неправомірно.
У випадках спорів із медзакладом важливо зберігати медичні документи та інші підтвердження. «Субота Онлайн» раніше розповідала, які документи варто зібрати та куди звертатися зі скаргою, якщо порушення стосується оплати медичних послуг.
«Мілана дуже хотіла братика чи сестричку»
Олександр розповів, що саме восьмирічна донька Мілана дуже хотіла братика чи сестричку. На Новий рік вона під кожну подушку поклала листочки паперу, де написала: «Хлопчик» чи «Дівчинка», натякаючи на те, що братик чи сестричка для неї були б кращим подарунком.
Сестричка у неї тепер є, але Мілана втратила маму. Ця втрата непоправна і незбагненна. Дівчинка страшенно переживає. Вчора уночі вона прокинулася зі сльозами, бо їй наснилося, що мама забирає її з гуртка танців…
— Катя була прекрасною дружиною та матір’ю, — говорить Олександр. — Вона була привітною та неконфліктною, її всі в Довбиші знали та любили. Катя була дуже домашня.
Разом з Міланою вони постійно щось смачненьке готували: ліпили вареники, пекли коржики, робили тортики, якісь м’ясні смаколики, а потім скидали мені відео і писали, що дуже чекають мене і готують вечерю. Я летів додому, як на крилах.
У дружини було хобі — гелевий манікюр. Вона його робила знайомим, коли був вільний час. До вагітності працювала на швейній фабриці, а під час війни їздила на підробітки за кордон.
Це була прекрасна, добра, щира і роботяща людина, якої нам усім тепер дуже не вистачає. Наше немовлятко, яке назвали Варварою, тепер доглядає дружина мого брата Тетяна, за що я їй безмежно вдячний.
— Дуже тяжко ховати своїх дітей, — плаче мати Катерини Галина Петрівна. — Я два роки тому поховала сина, який загинув на війні, а тепер поховала доньку. Не знаю, де знайти сили жити далі…
«Всі тяжкі випадки розбираються на рівні департаменту»
Журналістка звернулася за коментарем до завідувачки пологового відділення міської лікарні №1 Світлани Данилюк, яка розповіла наступне:
«24 серпня мала місце смерть жінки Катерини Римаревої. На даний час всі діагнози і всі обстеження — в роботі у патологоанатомічному бюро. Більше поки нічого не можу сказати. Смерть жінки — це трагедія не тільки для сім’ї, а і для лікарів теж».
Директор Департаменту охорони здоров’я Житомирської ОВА Валентина Донець так прокоментувала ситуацію:
«Працівники пологового відділення зробили все можливе для порятунку жінки. Вони зуміли врятувати дитину. У нас поки що немає остаточного патологоанатомічного діагнозу, тому що зараз продовжуються необхідні експертизи.
Всі важкі випадки ретельно розбираються на рівні Департаменту охорони здоров’я. Я як керівник зацікавлена в тому, щоб були встановлені та проаналізовані всі обставини та виявлені помилки, якщо такі мали місце».
Що говорить поліція?
27 серпня чоловік написав заяву до поліції. За фактом загибелі Катерини Римаревої триває досудове розслідування. Про це газеті «Субота» розповіла старша інспекторка з комунікації Житомирського районного управління поліції №2 Лілія Корчемна.
«За фактом загибелі Катерини Римаревої слідчі розпочали досудове розслідування за частиною 1 статті 140 Кримінального кодексу України. Це невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків, внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Нині поліцейські вживають заходів щодо отримання з медичного закладу документації щодо лікування жінки», — повідомила Лілія Корчемна.
Родина чекає на результати розслідування, які мають дати відповіді на всі болючі питання.
19-річний Антон Король помер після ДТП у Житомирі: мама розповіла про 20 днів боротьби за життя
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
