Україна

За якими критеріями визначають групу інвалідності

Нещодавно Міністерство охорони здоров’я заявили  про майбутню реформу медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Люди, які зіткнулися з цією системою, давно скаржаться на проблеми, пов’язані зі встановленням інвалідності. Тепер доводити очевидне повинні навіть військовики після тяжких поранень.

Реформування служби медико-соціальної експертизи потребує внесення змін до 19 Законів України, 39 постанов уряду та 40 наказів різних міністерств та документів інших органів влади, повідомляють у Кабміні. На це потрібен час.

Але існують критерії встановлення інвалідності. Їх застосовують під час визначення порушень функцій систем організму людини, які можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або вродженими вадами. Знання цих критеріїв буде корисним для всіх, хто звертається до МСЕК.

І ГРУПА ІНВАЛІДНОСТІ: НЕ ЗДАТНІ НА САМООБСЛУГОВУВАННЯ

Підставою для встановлення інвалідності є стійкі функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженими вадами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування. Люди з І групою інвалідності потребують постійного стороннього догляду або допомоги.

Критерії встановлення І групи інвалідності – це нездатність до:

  • самообслуговування;
  • самостійного пересування;
  • орієнтації (дезорієнтація);
  • спілкування;
  • контролювання своєї поведінки;
  • навчання тощо.

Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров’я особою з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

ІІ ГРУПА ІНВАЛІДНОСТІ: НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ

Особи, яким встановлено ІІ групу інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного догляду або допомоги.

До критеріїв встановлення ІІ групи інвалідності належать значні обмеження:

  • самообслуговування (людина не може обходитися без допоміжних засобів або допомоги інших осіб);
  • самостійного пересування;
  • здібності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування;
  • Здатності частково або повністю контролювати свою поведінку.

ІІІ ГРУПА ІНВАЛІДНОСТІ: Є ОБМЕЖЕННЯ У ПРАЦІ

Люди з ІІІ групою інвалідності мають помірні функціональні порушення й обмеження життєдіяльності, але потребують соціальної допомоги й соціального захисту.

Критеріями для встановлення ІІІ групи інвалідності є обмеження:

  • самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів);
  • самостійного пересування (пересування з великою втратою часу);
  • навчання (можуть навчатися в закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб);
  • праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
  • орієнтації, спілкування;
  • контролювання поведінки (частково контролюють в особливих умовах).

Особи з інвалідністю ІІІ групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.

Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн

Схожі матеріали