«Коли ми прибігли в будинок й почали шукати наших рідних, то першим знайшли на підлозі Тимофійчика, потім – куму Наталію та нашу дорогу Емілію, в якої була пошкоджена голівка…»
19 вересня у Глевасі Фастівського району Київщини внаслідок влучання у двоповерховий житловий будинок загинули 39-річна Наталія Горбаченко, її дворічний син Тимофійчик та трирічна похресниця чоловіка Наталії Ярослава — Емілія Іваненко. Будинок також зазнав пошкоджень.
Журналіст «Суботи» зустрівся з батьками та рідними Емілії Іваненко, її сусідами та розпитав, якою була маленька Емілія, чим захоплювалась у житті, як все відбувалося того вечора.
Що відомо про атаку
У прокуратурі Київської області повідомили, що близько 20:52 російські війська здійснили атаку на Київщину із застосуванням безпілотників. У Глевасі було пошкоджено двоповерховий житловий будинок.
Загинули двоє дітей 2023 року народження — хлопчик і дівчинка — та 39-річна жінка, мати хлопчика.
Біля будинку перебували три родини з дітьми. Жінка завела двох малюків до будинку, щоб укласти їх спати. Саме тоді пролунав вибух. Унаслідок удару були пошкоджені покрівля і перекриття між поверхами, виникла пожежа, яку згодом ліквідували рятувальники.
За фактом порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей, розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 438 КК України. Тип безпілотника встановлюється.
Начальник Київської ОВА Тимур Ткаченко повідомив:
«Страшна трагедія у Фастівському районі.
Внаслідок ворожої атаки загинули мама та двоє маленьких дітей — дівчинка і хлопчик.
Немає слів, які можуть передати біль цієї втрати. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Це непоправна трагедія.
Також у Фастівському районі внаслідок атаки пошкоджено приватні житлові будинки та автомобіль. В одному з будинків виникла пожежа, її ліквідували.
Ворог вкотре забирає життя мирних людей і руйнує цивільні об’єкти.
Служби продовжують працювати на місцях та фіксувати наслідки атаки».
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ вбила щонайменше 740 та поранила 2 896 українських дітей.
Емілію поховали у Чоповичах
Про загибель Емілії повідомила і Чоповицька громада на Житомирщині, звідки родом її батько і де живуть дідусь та бабуся дівчинки.
«Внаслідок чергової російської атаки трагічно загинула дитина Іваненко Емілія, 2023 року народження», — йшлося у повідомленні громади.
22 вересня у громаді був День жалоби. Емілію поховали на центральному кладовищі селища. Її дідусь Анатолій Володимирович Іваненко — колишній селищний голова Чоповичів.
Емілія жила з родиною у Києві та відвідувала дошкільний навчальний заклад №82 Шевченківського району столиці.
Після її загибелі у групі дитсадка написали:
«Загинула ще одна дитина, вихованка Шевченківського району від ворожого дрону… Маленьке сонечко, Емілія».
«Ми гостювали в батьків нашого кума й почули лише вибух…»
34-річний тато загиблої Емілії – Роман Іваненко розповів журналісту «Суботи» про свою родину й деталі того трагічного вечора 19 вересня, що назавжди перекреслив життя їхньої родини та перетворив на «до» і «після», залишивши в душі невимовний біль втрати найдорожчої донечки-крихітки Емілії та рідних їм людей…
— Я родом із с. Чоповичів Коростенського району, тут виріс, навчався. З 2017 року по 1 січня 2024 року стояв на захисті України від російського ворога, — розповів пан Роман. — Після мобілізації потрапив до м. Балти, розташованого на півночі Одещини для подальшого проходження служби в одній із частин. Там познайомився зі своєю майбутньою дружиною Анною Вікторівною. Одружились 30 жовтня 2021 року. З 2019 року ми перевелись до Києва. Проживаємо в с.Круківщина Бучанського району Київської області…
19 вересня родина поїхала у гості до батьків кума у Глеваху.
– Тієї суботи, 19 вересня, близько 15-ої години, я з дружиною й Емілією поїхали в гості до батьків кума у Глеваху. Ми гарно спілкувались і приємно проводили час в бесідці та вулиці, поряд із їхнім будинком. Наша Емілія і їхній Тимофійко, котрому 17 жовтня мало б виповнитись лише 3 рочки, грались на батуті, газоні, поряд із нами. Все було чудово. У кума Ярослава троє діток: Тимофійко та дві дівчинки: Мирослава і Кароліна. Їм 12 і 15 років. День поступово добігав завершення. Почало темніти. Приблизно після 20-ої години 25 хвилин кума Наталія забрала Тимофійка і нашу Емілію й відвела до будинку, бо дітям було вже холодно. Вони гралися в кімнаті, готувалися відпочивати… Буквально десь через хвилин п’ять ми почули вибух…Напередодні пролунала повітряна тривога. Але ми не почули ніякого шуму, свисту, як це зазвичай буває…
Ми всі зірвалися й відразу побігли до будинку, де на першому поверсі була пожежа. Вибиті були вікна, скрізь було розбите скло, пробита стеля будинку… Першим на підлозі ми знайшли Тимофійка, потім куму Наталію та нашу Емілію. У нашої донечки була пошкоджена голівка…Кума знаходилась під диваном…Це було жахливо й болісно водночас…
«Тимофійко ще дихав. Він помер через велику втрату крові…»
Після приїзду екстрених служб та лікарів Тимофійко ще дихав, але через велику втрату крові, його серденько назавжди зупинилося… Врятувати його життя медикам не вдалося…
Родичі почали самостійно гасити пожежу водою з криниці та шлангів.
Роман Іваненко продовжує:
– Після істерики, паніки та розпачу мені вдалося роздивитися пошкоджений будинок: вхідний тубус ракети невідомого походження застряг у бетоні, вона не розірвалася, а спалахнула, бо загорілося її паливо. Вхідний отвір не більше одного метра, що пробив дах і перекриття будинку й потрапив у диван, де на той момент, на превеликий жаль, відпочивали Наталія із дітьми… На місці працювали поліцейські, рятувальники, медики, психолог ДСНС… Приблизно опівночі три тіла наших рідних людей забрали в морг… Ми попрощались із кумом, його батьками і поїхали додому…
Похороном нашої Емілії ми займались самостійно. Ми забрали її з моргу у Василькові 20 вересня й 22 вересня поховали на кладовищі в рідних Чоповичах біля могили прадідуся Володимира Івановича Іваненка.
Наша красунька народилася 13 квітня 2023 року… Вона любила музику і танці. Відвідувала танцювальну студію «Єс денс студіо» в столиці… Це була світла й гарна дівчинка, яку любили і душі не чаяли ми всі… Тепер у нас на душі залишився біль, сум, розпач та ще більша зневага до клятого ворога, що вбиває невинних діток, які ще не бачили життя, а лише починали жити, пізнавати світ і радіти життю…
«Нашу крихітку ми любили дуже всі»
Бабуся Емілії Тетяна Петрівна Іваненко розповіла «Суботі»:
— Нашу крихітку ми любили дуже всі. З нею гралися, її чекали в гості, раділи, що вона у нас є…. Я не уявляю тепер як нам доведеться жити без Емілії, її чарівної посмішки, ручок, які постійно тягнулися до тата, мами, нас усіх… Світла і вічна пам’ять, нашій любій Емілії, а також Тимофійчику та кумі Наталії…»
Сусідка родини Іваненків Любов Іваненко розповіла, що з цією родиною дружить уже давно.
— Це дуже гарна, дружня, трудолюбива та інтелігентна сім’я, — сказала жінка. – Дідусь Емілії працював селищним головою Чопович, багато зробив корисного для громади і її жителів. Тепер він на заслуженому відпочинку, але його ще й досі шанують і поважають односельці.
«Впало прямо там, де вони спали»
Двоюрідна сестра Наталії Анна Новицька розповіла, що та була мамою трьох дітей і завжди багато вкладала у родину та підтримувала близьких.
За пів року до загибелі Наталія Горбаченко почала працювати менеджером з продажу турів.
У день трагедії вона разом із чоловіком і сином прийшла до батьків чоловіка, які жили поруч.
«Було прохолодно. Наташа взяла малих, свого сина і цю дівчинку, і пішла з ними в будинок погрітися. Їй казали: «Та посидь ще трішки, посидь з нами». Вона каже: «Вони замерзли, треба йти». І почалася повітряна тривога. Вона взяла дітей і пішла до низу, на перший поверх. Лягла разом з ними на цьому дивані, де буквально за одну хвилину прилетіло. І саме в той час, в те місце, ну, просто, якщо б вона була б на кухні — все ціле, нічого не постраждало, тільки диван і два вікна поруч, все», — каже Анна Новицька і додає: «Воно ж не вибухнуло, воно не здетонувало нічого, воно просто впало прямо там, де вони спали, там, де вони лягли».
23 вересня у Києві на Лісовому кладовищі поховали 39-річну Наталію Горбаченко та її дворічного сина Тимофія.
У Наталії залишилися дві доньки — Мирослава і Кароліна.
Для родини Емілії відкрили збір
Як тепер жити родинам, котрі в одну мить лишилися без братика, без сина, донечки, без дружини та без берегині дружньої і зразкової сім’ї?
Яка ж неймовірно трагічна доля у цих двох прекрасних українських родин…
Скільки болю їм довелось пережити, який залишиться з ними назавжди. Це все просто неможливо описати словами. Це неможливо осягнути.
Для родини Емілії Іваненко відкрили збір коштів. Інформацію та реквізити опублікували на сторінці дошкільного навчального закладу №82 Києва, вихованкою якого була дівчинка.
Номер картки Банки: 4874 1000 3408 6879
«Субота» висловлює щирі слова співчуття рідним і близьким Емілії та Тимофійчика. Вічна та світла пам’ять маленьким Янголяткам і Наталії…
Фото надані «Суботі» Романом Іваненком, прокуратури та ДСНС Київщини та з соцмереж
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Богдан Лісовський
