Андрушівскій лікарні подарували два концентратори кисню. Це зробила не міська влада, не місцеві депутати чи бізнесмени. Це стало можливим завдяки Володимиру Литвину. Наш відомий земляк, екс – голова адміністрації Президента України, екс-голова українського парламенту, депутат Верховної Ради України багатьох скликань питаннями забезпечення лікарень усім необхідним опікується іще з часу початку першої хвилі пандемії.
«Коли розпочалася пандемія коронавірусу в Україні, я зрозумів: держава не готова до цього випробування. Тоді разом із друзями та моїм благодійним фондом «Майбутнє Полісся» почав телефонувати до керівників лікарень і запитувати про те, що їм необхідно, чим я можу бути корисний. Першу допомогу отримали Ємільчине, Баранівка, Пулини. У Новоград- Волинську лікарню ми надали 18 концентраторів. І коли вже директор лікувального закладу сказав мені що все, лікарня цим обладнанням забезпечена повністю, допомогу продовжив вже в інших районах».
Відтак, концентратори кисню Володимир Литвин привіз у Малин, Коростень, Радомишль, Олевськ та Черняхів. Окрім обладнання, везе земляк захисні халати для лікарів, маски, пульсоксиметри. Усе вручає особисто, бо хоче поговорити з медиками, хоче почути, як живе лікарня та які перспективи розвитку медицини у сільській місцевості.
У Андрушівці Володимир Литвин почув від керівника місцевої лікарні Юрія Ющинського про реальний стан справ. Для того, аби зберегти лікарню від закриття, медичним колективом було прийнято рішення погодитися на те, аби лікарня стала опорною у боротьбі із коронавірусом. Мало хто з людей знає, та до Андрушівки зараз везуть хворих з Житомира, аби розвантажити лікарні обласного центру. Але хіба таким способом мають самі ж медики рятувати повноцінний лікувальний заклад? Поки сформовані громади поняття не мають, що робити із такими установами, де брати гроші на фінансування. Тому і приймають на теперішній час найпопулярніші рішення – закрити.
Володимиру Литвину медичні працівники Андрушівки під час зустрічі бідкалися на низьку зарплату, на малу в перспективі пенсію. Політика бентежать і інші питання, які впливають на якісну роботу медика: «Лікарям за небезпеку, на яку вони наражають себе, лікуючи хворих на коронавірус, підняли зарплату. Відтепер ці лікарі навіть на лікарняний бояться йти, аби не втратити цих грошей. Держава не чесна перед лікарем. Адже пандемія мине і усі повернуться до нормального життя. А як бути з виплатами? Лікарів знову повернуть до найменших окладів? Тому, моя думка така: медичне співтовариство повинно відстоювати інтереси лікаря. Не погоджуватися із прийняттям того бюджету, де не виділяється гідна сума на фінансування медичної галузі».
Окрім місцевої лікарні, Володимир Литвин висловив побажання побувати у школі, куди пообіцяв найближчим часом приїхати і прочитати лекцію. Бо, як член Національної академії наук, небайдужий до сільської освіти, неодноразово виступав проти закриття сільських шкіл та бібліотек. І вважає, що у найвіддаленіших місцях області дитина повинна отримати повноцінні знання та має право на всебічний розвиток. Тому і був Володимир Литвин надзвичайно вражений Андрушівській школі мистецтв, куди завітав з цікавості, і де отримав естетичне задоволення від таланту місцевих вокалістів.
« Мене запитують під час зустрічей, чому я їжджу районами, які ніколи не були в моєму окрузі. З упевненістю хочу відповісти: я ніколи не ділив Житомирщину. Абсолютно природно, що в першу чергу допомагаю там, де моя рідна земля, де мої близькі. Але по всій Житомирській області живуть мої колеги і друзі. І коли біда, то статуси і політика відходять у нормальних людей на друге місце. На першому ж завжди має бути підтримка. І ніколи не цуратися свого ближнього».
