Дослідники з Академічної клініки в Німеччині провели “віртуальний розтин” муміфікованого немовляти, яке народилося в аристократичній австрійській родині в XVII столітті, і виявили цікаві подробиці.
Судячи з усього, дитина страждала від надмірної ваги та нестачі сонячного світла. На це принаймні вказують характерні для рахіту розростання реберних суглобів, викликані нестачею вітаміну D, а також товсті шари жиру.
Вчені знайшли останки немовляти в дерев’яній труні без розпізнавальних знаків, яка стояла в склепі біля замку в Австрії. Завдяки постійному припливу повітря та стабільній температурі тіло добре висохло та муміфікувалося, що є великою рідкістю та цінною знахідкою.
Радіовуглецевий аналіз тіла дозволив дослідникам припустити, що дитині було від 10 до 18 місяців, і вона була похована приблизно 400 років тому. Враховуючи приблизний вік немовляти на момент смерті та шовкові накидки, що свідчать про аристократичне походження, експерти припустили, що це Райхард Вільгельм – первісток графа Штархемберга, який жив у 1625-1626 роках.
Грунтуючись на комп’ютерній томографії тіла, команда підтвердила, що дитина була хлопчиком, а розміри її кісток та прорізування зубів відповідали однорічному віку. Сканування реберних кісток також виявило рахіт, який виникає насамперед через нестачу сонячного світла.
Проте, помер маленький лорд від пневмонії. Ослаблений організм просто не міг чинити опір інфекції. Також цікаво те, що це була єдина дитина, похована у простій труні, а не в розкішній.
Вчені зробили висновок, що поєднання ожиріння з важким дефіцитом вітамінів можна пояснити тим, що дитину годували неправильно і не виносили на вулицю. Неясно, чи є ця аномалія життя і смерті звичайною для даного історичного проміжку, однак рівень ранньої смертності дітей в епоху Відродження був високим.
