Олександра Шутко, українська дослідниця історії Османської імперії, авторка книжок «Роксолана: міфи та реалії» й «Листи Роксолани: любов та дипломатія», а також роману «Хатідже Турхан», оприлюднила пікантні факти про життя в османському гаремі. Як задовольнити гарем наложниць і водночас мати заборонені ісламом одностатеві стосунки з юнаками-рабами? Про це султани та їхні наближені могли прочитати у бахнаме — особливих книгах, присвячених сексуальним практикам.
«Іслам дозволяє чоловікам багатоженство та позашлюбні стосунки з наложницями — сексуальними невільницями, — розповідає пані Олександра. — Але ставить умову: кожну із законних дружин ці чоловіки мають однаково задовольняти не лише фінансово, а й сексуально. Тому в близькосхідних культурах особливе місце займав культ чоловічої потенції. У гаремі „ходовою“ книгою була бахнаме. Вона містила класифікацію жіночих і чоловічих геніталій, приклади вдалих поз, рецепти збуджувальних і контрацептивних засобів, а ще — пікантні історії».
Дослідниця каже, сьогодні відомо про понад п’ятдесят бахнаме. Найпопулярніший османський секс-трактат — «Повернення старого до молодості силою сексу», створений 1519 року. Одна з османських «камасутр» налічує аж 51 позу для сексу. Кохання, каже пані Шутко, мало супроводжуватися мистецтвом спокусливої розмови.
В одному з бахнаме є практичні поради, як чоловікові підібрати собі ідеальну жінку для сексу за її зовнішністю. Якщо рот коханої маленький, значить, її піхва має бути вузькою. Чим червоніший язик жінки, тим сухішим буде її статевий орган…
Думаєте, у гаремі були лише традиційні інтимні стосунки? «У деяких бахнаме є пікантні історії про чоловічі гомосексуальні практики, — розповідає Олександра Шутко. — Одна з найпопулярніших оповідок, „Ланцюжок коханців“, розповідає про юнаків із гарними сідницями, які після трапези влаштували оргію. Є ілюстрація: десять напівоголених парубків утворили так зване інтимне коло».
Полюбляв хлопчиків і султан Селім I Грізний (батько султана Сулеймена), хоча і мав прекрасну дружину Валіде. Пані Олександра каже, на нетрадиційні стосунки володар Османської імперії Селім «присів» у старості, коли довго бував у походах… Сексуальне життя Селіма досі викликає суперечки серед дослідників. За словами найвідомішого українського сходознавця Агатангела Кримського, цей султан «одкинувсь од жіноцтва та й оддався самісінькій педерастії». Такі ж звичаї нібито укорінилися й у яничарському війську. «Навербовані гарні хлопчики ставали за коханців для офіцерів», — писав Кримський.
У часи Османської імперії вміли не лише правильно кохатися, а й лікуватися сексом. Завдяки бахнаме султан Ібрагім І (правив у 1640−1648 роках) зцілився від імпотенції. Цю проблему мав через невроз, який виник у юності через ізоляцію (Ібрагіма утримував під «домашнім арештом» старший брат, султан Мурад ІV. — Авт.). «Аби допомогти 25-річному Ібрагімові мати статеві акти із жінками гарему, цілитель Джинджи-ходжа подарував йому примірник бахнаме з порнографічними ілюстраціями, які султан щодня уважно розглядав. Допомогло, — запевняє Олександра Шутко. — Наложниця — українка Хатідже Турхан — народила йому первістка Мегмеда. Невдовзі на світ з’явилося ще двійко його синів, від інших наложниць. Згодом Ібрагім уже не виходив із гарему, де спав із купою жінок, зокрема зі 150-кілограмовою вірменкою Шивекяр. Одружився із наложницею-грузинкою Теллі Хасекі, якій у придане віддав скарбницю Єгипту».
