ТА ЧИ НЕМАЄ В ГЕНІАЛЬНІЙ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТІ ЖІНОЧОЇ РУКИ?
Для багатьох особистість Мілеви Марич є скоріше тінню Ейнштейна, ніж видатною науковицею, проте це зовсім не так.
ХТО ТАКА МІЛЕВА МАРИЧ
Майбутня дружина Ейнштейна Мілева народилася 19 грудня 1875 року в Австро-Угорщині. Завдяки батьку дівчина здобула якісну фінансову освіту, проте основною сферою її зацікавлень були математика та фізика – саме з цих предметів не екзаменах «ніхто вище оцінку не мав». Крім цього, Марич чудово володіла французькою та грецькою, вдало малювала, а також була першою дівчиною в імперії, якій дозволили вчитися з хлопцями.
У пошуках майбутньої якісної освіти в інституті та наукової слави Марич переїхала до Швейцарії, що наприкінці 19 століття була прилистком для багатьох політиків, письменників та діячів мистецтва. Тоді у країні вища освіта була відома не тільки якістю, а й меншою кількістю перепон для жінок, які хотіли отримати академічні знання.
ДОСЯГНЕННЯ МАРИЧ
Мілева обрала кафедру психіатрії в Цюрихському університеті – тоді ця спеціалізація була надзвичайно популярна. Проте після першого семестру Марич перевелася на фізико-математичний факультет. Ця освіта мала статус міжнародного класу, що готував інженерів-електриків – найбільш потрібних технічних спеціалістів.
До речі, дівчина була єдиною студенткою жіночої статі на своєму курсі та п’ятою за всю історію інституту. Сучасники описували Марич як «милу, сором’язливу та доброзичливу». Саме в цьому місті відбулася доленосна зустріч юної Мілеви з фізиком Альбертом Ейнштейном.
НА ПЕРЕПОНІ КАР’ЄРІ
Наукова кар’єра Марич перервалася у 1901 році, коли вона завагітніла від Ейнштейна. На третьому місяці вагітності вона намагалася скласти випускний екзамен, проте її середній бал був неймовірно низьким – всього 2,5 з 6. Тоді дівчина була незаміжня, не мала освіти та певного соціального статусу.
Мілеві довелося перервати роботу над своєю дипломною та вирушити до сербського міста Нові-Сад, де у 1902 році в неї народилася донька Лізерль, доля якої залишилася невідомою. Деякі джерела повідомляють, що дівчинку віддали на удочеріння. Пара одружилася за рік після вагітності Марич. Згодом у них з’явиться ще двоє синів – Ганс та Едуард.
А ЩО З ЕЙНШТЕЙНОМ?
Ймовірно, палка пристрасть фізика до розумної дівчини швидко минула, а остаточно зникла через їхнє спільне життя. Особливо негативно до обраниці фізика ставилася його мати Поліна.
«Те, що Мілева не була єврейкою, не мало значення… Але Поліна, очевидно, поділяла поширене між багатьма жителями Німеччини упереджене ставлення до сербів. Думка, що слов’яни – люди другого сорту, затвердилось ще задовго до влади Гітлера», – писав Ейнштейн у своїх листах.
Ще у 1903 році Ейнштейн писав у листі своєму найкращому другу: «Вона вміє піклуватися про все, чудово готує та завжди в гарному гуморі».
Біографи виокремлюють роль Мілеви в житті Альберта так: «27-річна дружина не була зразком типової швейцарської феї домашнього затишку».
Однак відомо, що Марич хоробро ділила роки скрути з Ейнштейном та навіть створила йому відносно спокійний домашній затишок.
РОЗЛУЧЕННЯ
Під час Першої світової війни Ейнштейн тісно починає взаємодіяти зі своєю кузиною Ельзою Левенталь, яка в майбутньому стане його наступною дружиною. Хоча фізик надсилав гроші з Берліна до Цюриха, їх катастрофічно не вистачало Марич – вона була змушена давати приватні уроки з математики та гри на фортепіано.
Від початку війни жінка з двома дітьми переїхала до пансіонату в Цюриху.
«Я б з радістю надіслав тобі більше грошей, але в мене лишилося їх небагато. Сам я живу як бідняк. Тільки так ми зможемо відкласти щось для наших дітей», – писав Ейнштейн Мілеві.
Вже у 1916 році фізик вимагатиме розлучення, аби одружитися з Ельзою, проте Марич відмовила йому в цьому. Для жінки ситуація була дуже виснажливою: за кілька місяців вона перенесла одразу кілька сецевих нападів. Ейнштейна це дратувало. В одному з листів до свого друга він згодом напише, що не дуже засмутився б, якби його дружина померла.
ФІНАЛЬНИЙ АКОРД
У травні 1919 року Марич все ж погодилася на розлучення з Ейнштейном, проте й тут почалися суперечки щодо аліментів. Фізик сподівався на Нобелівську премію в розмірі 180 тисяч швейцарських марок. Таку суму отримав аж у 1922 році.
Наприкінці 1930-х років у сина Ейнштейна та марич Едуарда діагностували шизофренію. Через це родина була змушена продати все майно, аби сплатити лікування у психіатричній клініці.
НЕВІДОМІ ФАКТИ ПРО ПОДРУЖЖЯ
У 1986 році стало відомо про листи Ейнштейна до Марич, що тривалий час зберігалися в їхнього сина Ганса. Саме після цієї публікації суспільство заговорило, що в теорії ймовірності, за яку фізик отримав Нобелівську премію, може бути два автори.
Стосунки між двома геніями склалися доволі трагічно: талановита марич зустріла чоловіка, який фактично відібрав її чималий шмат визнання. Однак історія не знає слова «але». А нам лишається тільки спостерігати за хронологією життів відомих постатей – їхніми драмами та відкриттями.
