Україна — європейський кратон: що це означає та чому наша територія найбезпечніша у світі

Мережею все частіше шириться цікава, але дещо спрощена теза про те, що Україна є так званим «європейським кратоном» — монолітною, надміцною частиною суходолу, якій не страшні жодні глобальні геологічні катаклізми. У цій інформації прихована грандіозна правда про унікальність нашої землі, проте для повного розуміння варто зануритися в геологію значно глибше та виправити деякі популярні міфи.

Кратон і кристалічний щит: у чому фундаментальна різниця?

Щоб зрозуміти, на чому ми стоїмо, потрібно розрізняти два пов’язані, але не тотожні терміни:

• Кратон (від грецького κράτος — сила, міцність) — це найдавніша, нерухома і стабільна ядерна частина тектонічної платформи (континенту). Це своєрідний стрижень, який утворився на зорі формування планети і з того часу практично не піддавався складчастим деформаціям. Кратон складається з двох ярусів: нижнього (фундаменту) та верхнього (осадового «чохла»).
• Кристалічний щит — це та частина кратона, де давній кристалічний фундамент виходить безпосередньо на земну поверхню, втративши або ніколи не маючи осадового «чохла».

Відповідно, у науковій літературі правильніше говорити не просто «український кратон», а Український кристалічний щит, який є складовою величезного Східноєвропейського (або Українсько-Воронезького) кратона. Щит простягається могутньою смугою завдовжки понад 1000 км — від річки Горинь на північному заході аж до берегів Азовського моря на південному сході, проходячи, зокрема, прямо під Житомирщиною.

Справжній вік нашого моноліту — не 2, а 4 мільярди років

Однією з головних неточностей у популярних текстах є вік нашого щита. Зазвичай пишуть, що він сформувався 2 мільярди років тому. Насправді ж науковці довели, що кристалічні породи Українського щита формувалися в архейську та протерозойську ери докембрію. Їхній реальний вік становить від 3,5 до 4 мільярдів років. Це робить наш фундамент одним із найдавніших на всій планеті.

Тектонічний «Ноїв ковчег»: чому тут найбезпечніше

Природа наділила Землю лише сімома основними континентальними щитами. Окрім Українського (частини Балтійського/Східноєвропейського), до них належать: Канадський (ядро Північної Америки), Амазонський і Гвіанський (Південна Америка), Сибірські щити, Австралійський, Нубійсько-Аравійський та Індійський.

Чому ж кратони називають ідеальними місцями для порятунку у разі глобальних катастроф? Річ у тім, що кратон — це непорушний моноліт. На відміну від складчастих областей (як-от Карпати, Крим, Альпи чи Кавказ) та осадових низовин, кратони не трансформуються. Тут практично неможливі руйнівні землетруси магнітудою 8–9 балів чи виверження вулканів. Якщо навести дуже грубу метафору: у разі глобального геологічного катаклізму рухливі тектонічні плити можуть тріскатися і йти під воду, тоді як кратони залишаться неушкодженими «острівцями» порятунку.

Комора на понад 10 трильйонів доларів

Але Український щит — це не лише гарантія сейсмічної безпеки. У прикладному, економічному сенсі — це гігантський депозит найрідкісніших і найзатребуваніших у світі мінералів. Саме вихід кристалічних порід на поверхню дозволяє порівняно легко їх видобувати.

Надра нашого щита містять колосальні запаси:

• Титану (особливо багаті на ільменіт родовища Житомирщини);
• Уранових руд (Кіровоградщина);
• Літію (критичного металу для акумуляторів та «зеленої» енергетики майбутнього);
• Рідкісноземельних металів (берилій, цирконій, графіт);
• Унікальних гранітів та лабрадоритів.

За попередніми, навіть дещо застарілими оцінками експертів, капіталізація цих природних ресурсів перевищує 10–12 трильйонів доларів США. Наша країна стоїть на фундаменті, який інші держави, розташовані у сейсмічно активних та бідних на ресурси зонах, можуть лише уявляти. Україна отримала від природи неймовірний подарунок: надійний і незламний фундамент, який береже нас від стихій, та незліченні багатства під ногами. Головне завдання нашого покоління — захистити цю землю та навчитися мудро розпоряджатися її ресурсами.