В обласному центрі поранених військових лікують та реабілітують за допомогою спеціально навчених собак. Цей метод називається каністерапія і, як показує практика, він досить ефективний. Кореспондентка обласної газети “Субота” сама в цьому переконалась після того, як побачила роботу собак в медичному закладі.
Собаки тонко відчувають емоційний стан людини
Волонтери-кінологи зі своїми підопічними собаками завітали у двір лікувального закладу: два білих пухнастих голден ретрівера Лана і Нора та невеличкий гладкошерстий джек рассел Азарт нетерпляче роздивлялися на всі боки і були в грайливому настрої. Поки прямували до медичних корпусів зустрічні військові та медики посміхалися собакам і охоче їх гладили, а тварини щиро раділи всім, мов давнім друзям.
У палаті травматологічного відділення, в яку ми завітали, більшість лежачих хворих з досить тяжкими пораненнями. Маленький і шустрий Азарт на руках у волонтерки Катерини Гаврильченко випромінює безмежну радість та бажання спілкуватись. Погляди воїнів теплішають, поступово розгладжуються суворі зморшки на обличчях. Чоловіки по черзі намагаються погладити та обійняти собачку. А вона віддячує їм як уміє: стрибає на підлогу і починає танцювати та крутитися на задніх лапках, викликаючи посмішки на обличчях поранених. Потім підбігає до одного, другого воїна, кладе лапки на ліжко, облизує їм руки… Словом, радіє на повну.
Військовий, який назвався Сашком, притулився до собаки і посміхнувся: “У мене вдома залишились свої чотирилапі друзі – лабрадор і прості дворняги. Дуже чекають на мене. Це ж такі відданні тварини…”
-У мене теж вдома завжди були собаки, – зізнається інший поранений Олег. – Зараз живе такса. Те, що в палату прийшли волонтери з собакою для мене – приємна несподіванка. Дякую…
Собака розуміє, коли веселощі недоречні
Піднявши всім пораненим настрій, вертлявий та життєрадісний Азарт вскакує на руки волонтерці і ми йдемо в наступну палату. Але, зробивши декілька кроків, стає зрозуміло, що тут зовсім інша атмосфера. У цій палаті бійці майже не реагують на симпатичну собачку. Вони тихо лежать, поринувши у свої думки, незважаючи на неочікуваних відвідувачів. І тут я помічаю, як одразу змінився Азарт: він притих і майже завмер на руках кінолога. Собака одразу відчув, що до цих поранених потрібен іншій підхід і галасливі веселощі зовсім недоречні. Дуже поступово, все ж таки чоловіки починають реагувати. Деякі тягнуться до Азарта, і він залюбки дає себе погладити, майже не ворухнувшись. Не рветься танцювати і бігати по всій палаті, як хвилину тому. Цей песик дуже тонко відчуває настрій людей навколо себе і намагається підлаштуватися під атмосферу, стримуючи свої емоції.
“Головна задача – допомогти воїнам емоційно відкритися”
Більшість бійців, які повертаються з зони бойових дій, дуже закриті, – говорить Олена Стейскал – начальник групи морально-психологічного забезпечення. – Все, що їм довелося пережити, всі свої відчуття вони заховали глибоко всередині, ні з ким не діляться і взагалі дуже тяжко ідуть на контакт. Але постійно тримати біль та страшні спогади в собі дуже небезпечно для психіки людини. Такий стан може привести до тяжкої депресії чи навіть самогубства. Тому ми намагаємося різними методами витягнути з воїнів емоції, щоб вони змогли проговорити свій біль, це приносить полегшення. А собаки дуже ефективно допомагають в цьому. Вони дарують воїнам позитивні емоції, а ті, в свою чергу, відкриваються і стають хоч на пару хвилин дітьми. А вже коли поранений емоційно відкрився, з ним починає працювати психолог. Так ми намагаємося відновити нервову систему і психологічний стан воїнів.
Як Азарт сам вирішив познайомитись
– Під час одного з сеансів каністерапії, який проводився у дворі лікувального закладу, стався цікавий випадок, – продовжує пані Олена. – Дещо осторонь від всіх сидів боєць, на вигляд йому було десь за 50 років. Всі навколо бавилися с собаками, хтось хотів погладити, хтось м’ячика покидати, а він просто сидів, опустивши голову і був байдужий до всього. Азарт підійшов до нього і влаштувався поряд. Боєць ніяк не відреагував. Тоді собака посунувся трошки ближче до чоловіка. І знову ніякої реакції. Але пес виявися досить наполегливим. Він підсунувся впритул до чоловіка і поклав голову йому на коліна. Це розчулило воїна. Він почав гладити собаку по голівці. А потім став гратися з Азартом і кидати йому м’ячик. На обличчі чоловіка з’явилась посмішка. Собака зробив перший крок і зміг викликати у суворої людини хоч трішки позитиву та увійти з ним у контакт. Спеціально навчений собака завжди відчуває, хто саме з оточуючих в першу чергу потребує допомоги.
За словами психологині пані Людмили, яка постійно працює з пораненими воїнами, захисники переживають стрес, депресію, страхи, нерідко навіть агресію. Вони потерпають від жахливих спогадів, про які нікому не розповідають. А каністерапія знімає емоційні навантаження, напругу і тривожність. Полегшення стану людини триває після сеансу зазвичай декілька годин. Тоді психологу легше працювати з пораненими, вони краще ідуть на контакт. Лікарі бачать позитивну динаміку у своїх пацієнтів. Крім того, після спілкування з собаками хлопці краще сплять, що дуже важливо, бо більшість з них страждає на безсоння.
Треба зауважити, що медикам також потрібна психологічна розрядка. Фахівці просто вигорають на роботі, де кожен день стикаються з біллю та відчаєм, які пропускають через своє серце… Тому вони теж із задоволенням гладять і граються з собаками, коли є така можливість.
Які собаки підходять для каністерапії?
Четверо волонтерів-кінологів періодично проводять сеанси каністерапії у лікувальному закладі: Катерина Стрілець, Надія Торчук, Катерина Гаврильченко та Юлія Куренкова. Вони створили свою організацію “Dog help to life” (Собаки допомагають жити) і сприяють покращенню психологічного та фізичного стану людей за допомогою спеціально навчених собак.
– Ми приходимо з собаками не тільки до військових, які повернулися з фронту і знаходяться на лікуванні у різних закладах міста, а ще до дітей із сімей внутрішніх переселенців та дітей з різними вадами, які знаходяться в інтернатах, – пояснює Катерина Гаврильченко. – Для роботи методом каністерапії підходять різні породи собак. Головне, щоб у собаки був спокійний, врівноважений і не агресивний характер, здорова нервова система, щоб собака був соціалізований: охоче давав себе погладити сторонній людині, з радістю грався з нею та адекватно реагував на будь-які ситуації. Звісно, ми собак до цього готуємо, спеціально тренуємо, і вони ще ніколи нас не підводили.
* * *
Позитивні терапевтичні властивості при спілкуванні людини з домашніми тваринами, в першу чергу, собаками, були відомі ще з часів Гіппократа, про що свідчать документи, твори мистецтва і дані розкопок археологів, що збереглися. З тих часів здібності собак покращувати стан людини з різними вадами вивчаються та використовуються у багатьох країнах світу, а сам метод каністерапії постійно вдосконалюється. Собаки завжди були і залишаються не тільки вірними друзями, а і в певному сенсі терапевтами для дорослих та дітей, які їм за це безмежно вдячні. А в період війни, яку ми переживаємо зараз, каністерапія ефективно доповнює інші методи лікування і реабілітації наших воїнів та прискорює їх одужання.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смірнова
