27 вересня на виконкомі Бердичівської міськради прийняли рішення демонтувати з фасаду другого корпусу місцевого медколеджу меморіальну дошку болгарці Лілії Карастояновій — комуністській журналістці часів радянської доби, яка жодного разу не бувала у Бердичеві.
Інформацію про це опублікували на сайті Бердичіської міськради.
У повідомленні, зокрема, сказано, що звернення про демонтаж дошки до Бердичівської міськради надіслав голова громадської організації “Товариство культурної спадщини “Заслав’є” Володимир Федотов.
“Житловий будинок, який нині є другим корпусом медколеджу, де розташована дошка Карастояновій є пам’яткою архітектури місцевого значення. Тому звернення було надіслане на погодження до управління культури та туризму Житомирської ОВА. Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини рекомендувала розглянути питання про демонтаж дошки на засіданні виконкому Бердичівської міської ради”, — пише пресслужба міськради.
Що стосується вулиці Лілії Карастоянової, то її частина досі продовжує носити таку назву. Ще одну її частину кілька років тому перейменували на вулицю Джозефа Конрада, розповіла у коментарі журналістам Суспільного очільниця відділу культури Бердичівської міськради Валентина Кузьменко.
“Ця вулиця поділена на частини: від перехрестя з вулицею Європейською, де у нас друга гімназія і історичний будинок з меморіальною дошкою Джозефу Конраду — ось та частина вулиці зараз називається вулицею Джозефа Конрада. А інша частина вулиці так і залишилася з назвою “Лілії Карастоянової”. Питання з перейменуванням наразі ще до кінця не вирішене. Справа в тому, що ще за каденції попереднього міського голови сталося так, що виконком прийняв рішення стосовно перейменування вулиць вже після закінчення встановленого законом терміну. Тому обласна топонімічна комісія сама ухвалила рішення про перейменування. Як наслідок, у нас сталася плутатина з назвами вулиць. Навіть зараз на деяких гугл-картах вулиці означені назвами, перейменованами на місцевому рівні, а інші — назвами, які були прийняті на обласному рівні. Аби розібратися з цим, нам потрібен час”, — каже Валентина Кузьменко.
Постать Лілії Карастоянової радянська військова пропаганда використовувала, представляючи її як болгарку в складі радянського збройного підпілля.
Сама Лілія Карастоянова народилася в Болгарії в сім’ї прихильників комуністичної ідеї. Після загибелі батька у дні Вересневого повстання семирічну Лілію разом з молодшою сестрою та братом відправили до в’язниці, де їхня матір відбувала покарання за “революційну смуту”. У 1927 році зусиллями радянських дипломатів дітей окремих діячів комуністичного болгарського підпілля, у тому числі й Лілію Карастоянову, переправили до СРСР. Там вона спочатку жила в сім’ї одного з ветеранів комуністичного руху, потім працювала в газеті “Комсомольська правда”, в тому числі, і у відділі листів, який контролювався спецслужбами.
У 1943 році 25-річна Карастоянова була вбита німецькими військами в Білорусі.
Джерело: Суспільне
