Замість обіцяних у 2014 році нових тролейбусів, у Житомирі втридорога заплатили за давно списаний транспорт. Освоюючи мільйони з бюджету, керівництво міста ігнорує безпеку пасажирів, які зазнають серйозних чи навіть смертельних травм!
З кожним роком поїздки в міських тролейбусах для житомирян стають все небезпечнішими і травматичними. Йдеться не про вже звичну в більшості випадків поломку. У травні 2017 році з тролейбуса злетіла штанга і впала на рекламний щит. Від рекламного щита частина штанги потрапила на 10-літнього хлопчика, який якраз поряд йшов тротуаром. Через передчасне закриття дверей 13 травня 2019 року пасажирці зламало на руці палець. Того ж року 7 листопада інша пасажирка зазнала перелому кістки правої гомілки. До цього 9 вересня ще одна пасажирка травмувала шию, отримавши закритий перелом хребта. У жовтні 2018 року задні двері відкрилися і пасажир випав з тролейбуса. Швидка забрала потерпілого але лікарям врятувати життя чоловіку не вдалося і він, на жаль, помер…Нещодавно, 30 липня 2020 року, під пасажиром тролейбуса провалилася підлога разом з його ногою, в результаті чого чоловік отримав тяжкі забої ноги.
Все це відбувається постійно через давно непридатний для інтенсивного використання та повністю зношений комунальний електротранспорт. Закупити нові тролейбуси мер Житомира Сергій Сухомлин пообіцяв ще у 2014 році. Проголошена ним транспортна реформа мала витягнути підприємство з боргової ями та вивести на повну самоокупність. Наміри по її втіленню Сергій Іванович заходився втілювати одразу після Революції Гідності, як тільки посів крісло першого заступника Житомирського міського голови.
Завдячуючи активному лобізму Сергія Сухомлина, в серпні 2014 року до 6 млн грн виділених містом бюджет області додає 12 мільйонів «на придбання нових тролейбусів». Згідно з протоколом сесії обласної ради, тодішнім головою ради Віталієм Французом пропозиція вноситься саме в такому вигляді, у той час як в остаточному тексті рішенні її переформулювали на закупівлю рухомого складу.
– Это впервые выделенные деньги именно не на проедание ТТУ, а реально на то, что может поменять, в принципе, сам подход к жизнедеятельности этого предприятия, – запевнював тоді Сергій Сухомлин, обіцяючи купити необхідний транспорт у лізинг.
Однак жодного нового електротранспорту в місті так і не з’явилися ні через місяць, ані через рік. Замість цього посередник привіз в Житомир три десятки повністю зношених тролейбусів, придбаних в Литві по 3 тис. євро. Міському бюджету вони обійшлися в 30 тисяч євро.
Тендер під переможця
Схему провернули наступним чином. У серпні 2014 року КП «Житомирське ТТУ» оголошує тендер на постачання 13 та 20 тролейбусів. Попри обіцяне придбання в лізинг нових машин, в обох повідомленнях значиться «бувші в користуванні транспортні засоби з Європи», не старші відповідно 1986 та 1990 років. Обов’язок надати сертифікати до торгів перенесли аж на «момент поставки». Тобто постачальник зміг прийняти участь в закупівлі за реальної відсутності придбаного транспорту. Перемогу як в одному, так і в другому аукціоні здобуло одне і те ж ТОВ «Дуотранс». Кожного разу єдиним його конкурентом ставав «УкрЄвроМаз» з дорожчою пропозицією.
Згодом, в листопаді цього ж року, ЖТТУ додатково вирішує придбати ще три одиниці техніки. Тепер з тендерної документації взагалі видалили зазначену раніше вимогу щодо року випуску тролейбусів. Таким чином постачальнику надали можливість отримати з міської казни до пів мільйона гривень за транспорт, вік якого сягає 30 та більше років. Виграє торги знову ж таки ТОВ «Дуотранс». В результаті проведених тендерів місто планувало поповнити рухомий склад на 36 одиниць. Фактично надійшло лише 32, й ті – за значно вищими цінами. До того ж «ветеранів», старіших за граничний 1986 рік, виявилося ще більше: два тролейбуси випущені в 1983 році і два – в 1984 році.
Окремо слід згадати про процес сертифікації привезеного до Житомира транспорту. Попри успішне її проходження, привезена в 2014 партія тролейбусів з Литви з’явилася на комунальному підприємстві не скоро. Саме до них мало місце найбільше нарікань на технічний стан, який відчутно відрізнявся від попередньо поставлених з Чехії. Міська влада запевнила, що постачальник власним коштом виправить усі недоліки та місто отримає технічно повністю справний транспорт. По факту постачальник обмежився заміною пасажирських сидінь, фарбуванням та встановленням електронного табло. До ремонту вузлів та конструктивних елементів тролейбусу справа так і не дійшла. Щоразу випрошуючи необхідні деталі, підприємству доводилося самотужки доводити техніку до належного стану.
– После разтаможки мы сразу продали тролейбуси в тролейсное управление, – розповідає директор ТОВ «Дуотранс» Дмитро Науменко. – Их никто не ремонтировал. В договоре с Житомиром таких обязательств не было. К тому же запасными частями мы не располагаем.
Казкове збагачення на брухті
– Ми вважаємо, що вкладати кошти в технічно і морально застарілі транспортні засоби більше немає сенсу, тому ми вирішили частково їх продати, – пояснює генеральний директор Vilniaus viešasis transportas (VVT) Гинтарас Накут Накутис.
– Середній вік виставлених тролейбусів – 28 років. Останні півтора вони не експлуатувалися. За цей час з’ясувалося, що ми можемо без них обійтися. Щодня їх вартість як транспортних засобів знижується, вони перетворюються на металобрухт. Ми раді, що ці тролейбуси ще можуть знадобитися для перевезення пасажирів в інших містах, – підсумовує пан Накутис.
Йдеться саме про розпродаж 19 листопада 2014 року вільнюських тролейбусів, що згодом надійшли до Житомира. За спостереженням литовських колег, аукціон проведено формально, оскільки, скоріш за все, знали кінцевого покупця. Самі торги тривали не більше 10 хвилин. Ціна тролейбусів коливалася від 3041 євро (10,5 тисяч литовських літів) до 3939 євро (13,6 тисяч литовських літів). За всю партію з 15 машин покупець мав сплатити 177,8 тис. літів (51 494 євро). Переможцем торгів виявилося українське ТОВ «Торговий дім «Літан» (ТД «Літан»), у якого з ТОВ «Дуотранс» дуже близькі стосунки. Співвласником обох та одночасно директором ТОВ «Дуотранс» є Дмитро Науменко. Його підпис стоїть на призначенні Олега Сухова директором ТОВ «ТД «Літан», де кожен з них є співвласником.
Відповідно тролейбуси, згідно з угодами, на ТОВ «Дуотранс» постачаються від ТОВ «ТД «Літан». Пройшовши «ланцюжок» посередників, на ЖТТУ тролейбуси з Вільнюса опинилися не відразу. Кінцева дата поставки тролейбусів регулярно переносилася. По кожному з аукціонів зміни в укладені договори вносилися від 4 до 6 разів. Вартість, по якій постаються тролейбуси, прив’язали до курсу євро. І кожного разу на момент проплати вартість поставленого вживаного тролейбуса зростає на величину «підняття» іноземної валюти до гривні. Як наслідок, модель «гармошка» «Skoda-15Tr» з 579000 грн. подорожчала до 674552,4 грн. В цей же час кількість обумовленого до постачання транспорту зменшилася з 10 до 9 одиниць. Наступною правкою 2 березня 2015 року їх чисельність ще раз скоротили. Останній з восьми придбаних за договором тролейбусів обійшовся приблизно вдвічі дорожчим за початкову ціну – аж 1 млн 111 305,3 грн. З 10 тролейбусів моделі «Skoda-14Tr» зі змінами в цій угоді залишили також вісім. Максимально ціна за одиницю транспорту піднялася з 470700 грн до 903439,38 грн. Аналогічна ситуація з придбанням 13 тролейбусів «Skoda-14Tr». «Завдячуючи» прив’язці до курсу євро, ціна на останній тролейбус зросла з 459000 грн до 881412,18 грн. Кількість поставленого транспортну впала з 13 до 12 одиниць. Не зважаючи на справді шалені переплати за давно списаний транспорт, ініціатор закупівлі Сергій Сухомлин переконував, що отримані вони за мінімальною ціною і закуплені Тернополем в Чехії аналоги значно дорожче. Справді влітку 2014 року КП «Тернопільелектротранс» проводить тендер на закупівлю 8 вживаних тролейбусів «Skoda 15-tr.» В торгах перемагає чеська фірма «ELERPRO» s.r.o. із загальною пропозицією 132 тис. євро за всю партію.
– Все залежить від курсу євро і від стану транспортного засобу. На сьогоднішній день жодного капітального ремонту по цьому транспорті не робилося. Він в чудовому стані та весь працює на лінії, – поділився досвідом закупівель директор КП «Тернопільелектротранс» Андрій Мастюх. – За тендером ми сплатили по 16,5 тисячі євро за кожен придбаний в Чехії тролейбус. Множимо на коефіцієнт 1,45 – це мито, ПДВ та доставка. Виходимо на ціну 24 тисячі євро («гармошка» модель «Skoda 15-tr», – ред.) в нас на місці.
Тепер підрахуємо, наскільки в Тернополі заощадили відносно до Житомира, оминаючи посередників й закуповуючи транспорт напряму. Станом на 14 жовтня 2014 року, коли підписувалася угода закупівлі транспорту в Житомирі, курс 1 євро становив 16,42 грн. Відповідно для ЖТТУ один тролейбус на дату укладання угоди обходився в 35260 євро (579000 грн /16,42 грн за 1 євро). Порівнявши з тернопільською ціною в 24 тисячі, виходимо на різницю в 11260 євро за кожен проданий транспорт. Тобто лише на 8 тролейбусах КП «Тернопільелектротранс» зберегло 90 тисяч євро!!!
Коли ж цю різницю підрахувати на 32 проданих Житомиру вживаних тролейбусах, мова йде про сотні тисяч євро різниці. Складно лише уявити, наскільки прибутковою для усіх учасників схеми була угода щодо вільнюських тролейбусів, викуплених за безцінь та проданих за шаленою ціною в Житомир. Тепер більшість з цього транспорту остаточно перетворилося в металобрухт, який слід чимшвидше списати, щоб не надалі не наражати на небезпеку життя житомирян.
Текст підготовлений в рамках
проведеного транскордонного розслідування:
Тарас Боросовський (Україна),
Евіта Пурина (Латвія), Марсель Сулек (Чехія)
Джерело: Народний тижневик “Субота”
