Україна

«Півтора місяця ми просто жили у коридорі»: зірка «Козаки. Абсолютно брехлива історія» про зміни під час великої війни

Популярний актор, зірка кінокартини «Козаки. Абсолютно брехлива історія» Олександр Мельник зіграв роль російського офіцера у фільмі «Новорічна зміна» (ICTV2). Детективна комедія вийде 7 січня. Олександр каже, що на свята, як завжди, буде зі своє родиною: «Дома, під ялинкою, з салатом „олів’є“ та телевізором».

В ексклюзивному інтерв’ю Олександр Мельник зізнався, що допомогло йому зіграти росіянина, чому не поїхав разом з дітьми з Києва і як лікується від депресії.

Олександр Мельник з родиною

«Там, де я народився, нічого вже не залишилось»

— Олександре, що ви відчували, коли грали російського офіцера?

– Я так давно вже граю наркоманів, бандюків та маніяків, що роль ще одного, не є чимось особливим. Але, звичайно, коли пропонують зіграти якогось російського офіцера, в душі щось перемикається і зі своєю ненавистю нічого не можеш зробити. У такий момент я завжди собі кажу, що цю нечисть хтось таки повинен грати. Звичайно, я «включаюсь» в роль, відіграю і «виключаюсь». Бо, якщо протягом робочої зміни наповнюватися цим негативом, головне, щоб це не ввібралося у шкіру та кров.

— Де ви брали «фарби» для свого героя?

– Перед тим, як грати, я вивчав як росіяни поводять себе у соціальних мереж: балакають, взаємодіють. Але у мене була складніша задача, бо мій герой довго прожив в Україні, будучи засекреченим агентом. Він, навіть, розмовляв українською. Складніше було знайти хоча б краплю людяності у мого героя. Я її так і не зміг знайти. Навіть, у самих жорстоких бандюках я знаходив її залишки, але не в цьому випадку. Навіть режисер мене трошки «притормажував», щоб у моїх очах не відчувалося такої сили ненависті до росіян. Насправді ж, «Новорічна зміна» — це новорічна комедія, тому зло не мало бути основним почуттям. Незважаючи на складні часи, умови знімання, ми завжди намагалися створювати на майданчику позитивний настрій, навіть жартували.

Актор зіграв роль глибоко законспірованого російського офіцера в детективній комедії “Новорічна зміна”

— З яким відчуттям ви закінчуєте цій рік?

– Спустошеність. Мабуть, як у всіх. Не хочу вдаватися в політику, бо тоді у голову приходять тільки погані слова. Я відчуваю біль всередині. Бо там, де я народився — Соледарі, та місті, де провів багато часу — Бахмуті — нічого не залишилось. Моєї малої батьківщини вже немає. Це дуже боляче. Слава Богу, сестра змогла вивези батьків із Соледару до Павлограду.

«Над домом літали ракети, я відчував страх»

— Яким було ваше 24 лютого?

– Пам’ятаю, мене розбудила дружина зі словами: «Все, війна». Я не повірив, кажу: «Да, ладно». А потім почув вибух. Так, було страшно, напевно, як і кожній людині. Ми з дружиною відразу прийняли рішення, що нікуди не будем виїжджати, залишимось вдома, у Києві. Діти навідріз відмовились їхати з міста. Донька вчиться у коледжі, син у четвертому класі. Пам’ятаю, як він сказав про росіян: «Тато, я ніколи їм цього не пробачу».

Олександр з дружиною

— Який період за останній час став для вас найскладнішим?

– За ці майже два роки великої війни було багато складних моментів, але, мабуть, найтяжчі — у перші місяці. Тоді над домом літали ракети і я відчував страх не, а себе, а за родину, дітей. Півтора місяці ми просто жили у коридорі. Я намагався триматися, не падати духом, але все ж було важко, зізнаюся. Коли вже почали працювати лікарні, звернувся по допомогу. Мені прописали заспокійливе, але, зізнаюся, стан тривоги все рівно нікуди не йде. Десь там в середині він залишається.

— Як ви виходили з цього стану?

– Почав працювати. У серпні 2022 року відкрився Київський театр юного глядача на Липках, де я служу. Почались репетиції, вистави. Я розумів, що не маю права викинути все, що у мене всередині, на дітей та батьків, що приходять на вистави. Ламав себе знову і знову, бо мав виходити на сцену з позитивом. Зараз стало трохи легше.

На знімальному майданчику детективної комедії «Новорічна зміна» з актором Олегом Коркушком

— Сцена лікує не тільки артистів…

– Глядачу також потрібні вистави. І серйозні, де він може поплакати, і веселі, щоб хоча б на півтори години забути, що коїться в країні. Ми, актори, як лікарі-психологи, лікуємо душі. І кіно треба знімати. Бо росіяни роблять багато пропаганди. А ми повинні показати, що незламні і переможемо все!

Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн

Джерело: fakty.ua

Схожі матеріали

Лютий 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829