Глибокий сум і невимовний біль переповнюють душу кожного з нас. Клята війна продовжує виривати з наших рядів рідних, друзів, знайомих. Гине цвіт української нації.
Сьогодні Черняхівська громада прощалася з Героєм – Смоличем Сергієм Валентиновичем із с.Жадьки.
Про Сергія Смолича говорять тільки добрі слова: найкращий син, незамінний брат, люблячий батько і чоловік, вірний друг, надійний побратим, хороша світла людина, яка завжди випромінювала позитив і доброту. Щиро жаль, що його життєвий шлях обірвала війна.
Народився Сергій Валентинович 1 березня 1975 р. в с. Блажове на Рівненщині, в сім’ї Смоличів Валентина Сергійовича І Ольги Кіндратівни. Згодом родина переїхала на Житомирщину. Навчання розпочав в початковій школі села Очеретянка, де працювали батьки. З часом сім’я повернулась до батьківського будинку в село Жадьки. Тут пройшли щасливі роки дитинства і юності, адже Сергій мав багато друзів, з якими залюбки проводив свій час. В пам’яті знайомих він назавжди залишився добрим і щирим, з незабутньою привітною посмішкою.
В 1992 закінчив Жадьківську середню школу. Цього ж року вступив до Житомирського ПТУ №13. 1993-ого був призваний на строкову службу. Після повернення, навчався в школі прапорщиків міста Бердичева, по закінченні якої направлений на службу в Раву-Руську Львівської обл.
В 2015 – 2016 брав участь в АТО на Сході. Визволяв такі населенні пункти: Слов’янськ, Краматорськ, Мар’їнка, Щастя, Авдіївка у складі 13-го батальйону 95 аеромобільної бригади.
Певний час працював за кордоном. Виховував і піднімав на ноги сина Максима.
З перших днів повномасштабного вторгнення рашистів повернувся із-за кордону і вже 26 лютого вступив до лав Збройних сил України. Захищав і звільняв Макарів Київської області. Після звільнення Київщини було сформовано 46 аеромобільну десантну бригаду, в якій зайняв посаду командира зенітно- артилерійського взводу другого батальйону. Разом з побратимами цієї бригади брали участь у звільненні Херсонської області та Херсону. За це відзначений командуванням медаллю “За мужність в бою”. Після визволення Херсонщини бойовий шлях проліг в Донецьку область. Це були гарячі точки міста Соледар, населеного пункту Васюківка, місто Курахове. І знову за мужність і героїзм, відповідальність і дисципліну нагороджений нагрудним знаком “За зразкову службу”.
Змінювались міста і позиції, і тільки патріотизм нашого Героя залишався незмінним. Указом президента України №224 від 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіданне виконання військових обов’язків Смолич Сергій Валентинович удостоєний нагороди – ордена «За мужність» III ступеня. Такі нагороди заслуговуються відданістю і відвагою, кров’ю і потом. Та це була остання нагорода Сергія.
Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність штаб-сержант Смолич Сергій Валентинович загинув 22 квітня 2023 року під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області.
Висловлюємо щирі співчуття матері, рідним, близьким, друзям і низько схиляємо голову перед нашим Героєм – захисником.
Вічна і світла пам’ять! Герої не вмирають! Вони живуть вічно у наших думках, словах, справах.
Слава Україні і її самовіданним Героям!
