8 листопада поблизу Золотої Балки на Херсонщині загинув 47-річний Сергій Сидоренко з Хорошівської громади. У мирному житті його знали як працьовитого майстра, а на війні він командував відділенням технічного обслуговування бронетехніки. Вдома на захисника чекали дружина Людмила та дві доньки.
Про загибель молодшого сержанта Сергія Сергійовича Сидоренка повідомила Хорошівська селищна рада. Повідомлення громади поширили місцеві медіа.
Людина із «золотими руками»
Сергій народився 12 липня 1979 року в селі Данилівка тодішнього Володарсько-Волинського району. Був наймолодшим із трьох дітей у родині Сергія Васильовича та Лідії Йосипівни.
Навчався у Рижанській середній школі, яку закінчив у 1996 році. Наступного року, 18 грудня, його призвали на строкову військову службу.
Згодом Сергій працював у Києві. Спершу — у шляхово-експлуатаційному управлінні Дніпровського району, пізніше — водієм у товаристві «Вігмас».
Рідні, колеги та побратими згадують його як відповідального й умілого чоловіка. Сергія називали людиною із «золотими руками»: він умів упоратися навіть зі складною роботою та охоче допомагав іншим.
Такі навички стали в пригоді й під час військової служби.
Від мобілізації у 2022 році до служби в 143-й бригаді
29 березня 2022 року Сергія Сидоренка мобілізував Броварський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Київської області.
Він служив у 143-й окремій механізованій бригаді Збройних сил України. Мав звання молодшого сержанта та обіймав посаду командира відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки мотопіхотного батальйону.
На таких військовослужбовцях тримається технічна справність машин, які потрібні підрозділам для виконання бойових завдань. Сергій відповідав за роботу свого відділення.
За службу отримав подяку та відзнаку «За поранення»
У 2026 році захисника неодноразово відзначали за службу.
- 22 січня Сергій отримав подяку від 143-ї окремої механізованої бригади.
- 17 березня його нагородили відзнакою Міністра оборони України «За поранення».
- Також він мав медаль «Ветеран війни».
8 листопада 2026 року життя молодшого сержанта обірвалося поблизу населеного пункту Золота Балка Бериславського району Херсонської області.
Дружина, дві доньки та родина, для якої він був опорою
Із Людмилою Щаблівською Сергій одружився 25 листопада 2000 року. Через рік у подружжя народилася старша донька Таїсія, а у 2006-му — молодша Аліна.
До 2018 року життя родини було пов’язане з роботою Сергія у столиці. Того року вони переїхали до Києва на постійне проживання.
За спогадами, якими поділилася громада, для доньок Сергій був турботливим батьком, а для дружини — людиною, на яку завжди можна було покластися. Побратими пам’ятатимуть його як надійного товариша.
Хорошівська селищна рада висловила співчуття дружині Людмилі, донькам Таїсії та Аліні, батькам Сергію Васильовичу й Лідії Йосипівні, брату Володимиру, сестрі Наталії, друзям і побратимам загиблого.
Про дату, час і місце поховання Сергія Сидоренка громада повідомить додатково.
Новини Житомирщини — поруч із вами.
Підписуйтеся на Суботу Онлайн у Telegram або Facebook.
