Російська делегація на переговорах в Абу-Дабі заявила, що Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну нібито через лист, на який не відповів Джо Байден. Американські посередники вислухали цю версію, але запропонували Москві підготувати нові умови безпеки для Європи — із зобов’язаннями самої Росії не створювати загрози сусідам.
Цей епізод двох днів переговорів, які завершилися 11 листопада 2026 року, описало американське видання Axios із посиланням на два джерела, обізнані з перебігом зустрічей.
За підсумками переговорів Україна та Росія погодили великий обмін полоненими. Однак домовленості про мир, припинення ударів по енергетиці чи територіальне врегулювання немає. Тепер американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер планують обговорити ці питання безпосередньо з Путіним, а потім зустрітися із Володимиром Зеленським.
«Байден не відповів на лист»: що розповіли росіяни
За даними Axios, під час переговорів російські представники повернулися до подій 2021 року. Вони стверджували, що Путін виклав тодішньому президенту США Джо Байдену свої безпекові вимоги в листі, не отримав відповіді й нібито через це розпочав вторгнення.
Як розповіли джерела видання, Кушнер і Віткофф відповіли, що від 2021 року ситуація у світі суттєво змінилася. Американці запропонували Росії підготувати новий документ, у якому Москва не лише повторить власні вимоги, а й пояснить, на які кроки готова сама.
Ідеться, зокрема, про заходи для зменшення військової напруженості та гарантії, які могли б переконати європейські держави, що Росія не розпочне нову агресію.
Але Вашингтон письмово відповідав Росії ще до вторгнення
Із російською версією про відсутність відповіді контрастує добре відомий дипломатичний епізод.
26 січня 2022 року США передали Москві письмову відповідь на російські вимоги щодо гарантій безпеки. Про це того ж дня публічно повідомив тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен.
Він пояснив, що американський документ містив оцінку російських претензій та пропозиції щодо дипломатичного врегулювання суперечностей.
Того самого дня НАТО також оголосило про передачу Росії письмових пропозицій. Альянс пропонував говорити про контроль над озброєннями, зменшення військових ризиків і відновлення каналів зв’язку.
Отже, офіційні письмові відповіді на безпекові вимоги Москви були передані майже за місяць до російського повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Про що домовилися в Абу-Дабі 11 листопада
Найконкретніший результат переговорів — домовленість про великий обмін військовополоненими.
За словами керівника української делегації Рустема Умєрова, сторони перейшли до узгодження деталей майбутнього обміну та його практичної організації.
Джаред Кушнер припустив, що він може стати найбільшим за час повномасштабної війни. Водночас 11 листопада остаточну кількість полонених і дату їхнього повернення ще погоджували.
Президент Володимир Зеленський увечері 11 листопада, спілкуючись із президентом Литви Гітанасом Наусєдою в Дубліні, також назвав домовленість про обмін головним досягненням переговорів.
Решта важливих питань залишилася предметом подальших консультацій. Це підтвердили українські й американські учасники зустрічей.
На яких питаннях переговори зайшли в глухий кут
Найскладнішою залишається суперечка про українські території. Москва наполягає на своїх вимогах щодо Донбасу, а Київ відмовляється погоджуватися на передачу Росії територій, які вона не змогла захопити.
Після переговорів керівник російської делегації Володимир Мединський заявив, що не бачить можливості територіального обміну. Він також сказав, що Росію задовольнить лише мирна угода на її умовах.
Утім, російські територіальні претензії залишаються неприйнятними для України. Попередній раунд переговорів уже супроводжувався суперечкою про те, яку частину Донбасу фактично контролюють російські війська.
В матеріалі Reuters за підсумками двох днів переговорів також ідеться про відсутність прориву в територіальному питанні. Сторони продовжують по-різному бачити умови майбутньої угоди.
Не вдалося погодити й загального припинення вогню. Українська сторона порушувала питання зупинення ударів по енергетичній інфраструктурі, безпеки судноплавства в Чорному морі та перевезення зерна. Спільних рішень із цих питань 11 листопада не оголосили.
Чому США пропонують Росії нову угоду про безпеку Європи
Росія давно домагається перегляду європейської системи безпеки. Серед її вимог — обмеження розширення НАТО та військової присутності Альянсу в Східній Європі.
Тепер адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість переговорів про нову систему відносин Росії з європейськими державами паралельно з роботою над припиненням війни.
Як повідомляє Axios, США попросили Москву підготувати пропозиції, які міститимуть і російські поступки. Американці хочуть зрозуміти, як Росія збирається зменшувати напруженість та які взаємні гарантії готова обговорювати.
За словами співрозмовників видання, Вашингтон запевнив європейських партнерів, що не погоджуватиме майбутню угоду без підтримки України та Європи. Також американська сторона не планує надавати Росії право вето щодо рішень про європейську безпеку.
Натомість у європейських столицях побоюються, що розмова про російські «безпекові інтереси» може відкрити шлях до обмежень, вигідних Кремлю. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголошує, що майбутню систему безпеки континенту потрібно обговорювати після завершення війни проти України.
Москва хоче говорити про безпеку Європи, але не хоче бачити європейців за столом
Це один із найпомітніших контрастів переговорів.
Мединський після зустрічей говорив про створення нової системи безпеки, яка спиратиметься на принципи Гельсінських домовленостей 1975 року. На його думку, вона має забезпечити тривалий мир у Європі.
Водночас російський представник поставив під сумнів участь європейських урядів у мирному процесі, звинувативши їх у підтримці України.
Кушнер і Віткофф, навпаки, наполягають, що представники Європи повинні безпосередньо брати участь у наступних переговорах.
За повідомленням POLITICO від 11 листопада, американські посередники планують під час зустрічі в Москві домагатися згоди Путіна на розширення переговорного формату. Кушнер висловив сподівання отримати від нього відповідне схвалення.
Європейці вже були в Абу-Дабі. Представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Єврокомісії та НАТО проводили окремі консультації з українською та американською сторонами. Але в безпосередніх тристоронніх переговорах із Росією вони участі не брали.
Українська Служба зовнішньої розвідки підтвердила завершення окремої зустрічі з європейськими представниками 11 листопада.
Арахамія говорить про шанс домовитися до Нового року, але Умєров визнає значні розбіжності
Українські переговорники після завершення зустрічей оцінили їхній перебіг по-різному за тоном, хоча обоє говорили про необхідність продовження роботи.
Давид Арахамія назвав переговори одними з найскладніших. За його словами, російська делегація приїхала з дуже жорсткими інструкціями, і спочатку розмова просувалася важко.
Після втручання американських посередників сторони змогли перейти до обговорення післявоєнної безпеки. Арахамія заявив, що бачить можливість знайти рішення ще до кінця 2026 року, й закликав якнайшвидше визначити дату наступного раунду.
Цю оцінку він висловив під час брифінгу 11 листопада.
Рустем Умєров був стриманішим. Він повідомив про прогрес у гуманітарній частині та зазначив, що між сторонами залишаються значні розбіжності щодо умов завершення війни.
Із погляду української делегації, основою будь-яких подальших домовленостей мають бути припинення війни й надійні гарантії безпеки України.
Чи можуть Мерц і Путін провести переговори
Після зустрічей в Абу-Дабі німецький уряд допустив можливість нових контактів канцлера Фрідріха Мерца з Володимиром Путіним.
Речник уряду Штефан Корнеліус 11 листопада заявив, що учасники переговорів досягли певного взаєморозуміння щодо загальних принципів подальшої роботи. Ці результати мають донести до російського керівництва.
За повідомленням Reuters із Берліна, після цього розмова Мерца з Путіним стала імовірнішою. Конкретної дати таких контактів німецька сторона не називала.
Що відбудеться після Абу-Дабі
Наступний дипломатичний етап запланований на четвер, 12 листопада.
Спочатку Стів Віткофф і Джаред Кушнер мають вирушити до Москви. Там вони планують обговорити з Путіним результати переговорів, нові пропозиції щодо європейської безпеки, допуск представників Європи до наступного раунду та деталі обміну полоненими.
Після цього американські посередники очікують зустрічі із Зеленським у Дубліні, де український президент бере участь у міжнародних заходах.
Про ці плани 11 листопада повідомив сам Володимир Зеленський після переговорів із прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном.
Саме після контактів у Москві та Дубліні сторони розраховують визначити подальші кроки й дату нового раунду. Найближчим результатом для українських родин має стати реалізація домовленого обміну військовополоненими.
Хочете більше цікавих новин і корисних матеріалів?
Підписуйтеся на Суботу Онлайн у Telegram або Facebook.
