У 26-річної Альони Красуцької було все, щоб жити і радіти: двоє прекрасних діток, люблячий чоловік та турботлива мати, а ще хороша робота та нове життя у мирній європейській країні. Але її раптова смерть все перекреслила… Тіло молодої жінки родичі доставили в Україну та поховали 26 лютого у селищі Хорошів, де живе її мати і де провела своє дитинство Альона.
Як могло статися таке горе? Просто неможливо уявити, що молода жінка, яка не мала хронічних хвороб, могла раптово померти. Журналістка обласної газети “Субота” зустрілася з мамою та чоловіком Альони, які поділилися своїм горем…
Альона працювала краще за всіх
– Моя донька 8 років тому одружилася з Василем, який вже 16 років живе і працює в Данії, – говорить пані Лариса. – Альона народила хлопчика і дівчинку, але поки діти були маленькі, вона жила в Україні, а чоловік кожні три місяці приїжджав до неї. А за півроку до початку війни Альона разом із дітьми поїхала до чоловіка в Данію. Я приїхала до них після початку війни. Ми з донькою спочатку працювали в готельному комплексі “Леголенду”, потім у великій данській кампанії Zizzi, яка спеціалізується на торгівлі одягом великих розмірів і має представництва в різних країнах світу. Робота полягала в тому, що ми збирали та пакували одяг згідно заказів. Працювали по 7,5 годин, робота була не тяжка, нам підходила. Альона була там кращою робітницею. За рік вона скомплектувала заказів більше, ніж інші працівники. А одного разу її результат виявився найкращим за останні 20 років існування компанії. Альона вчила англійську і датську мови, і вже непогано розмовляла. Діти ходили у садочок, і все було прекрасно. Але раптом все обірвалося. Якось у суботу Альона пожалілася мені, що погано себе почуває – болить серце, а у неділю раптово померла. Саме проблема з серцем стала причиною смерті. Колись у дитинстві лікарі виявили у неї сколіоз, який негативно впливав на роботу серця, але з роками начебто все минуло, і лікарі більше не виявляли у неї серцево-судинних хвороб.
Альона швидко і впевнено йшла до своєї мети
– За останні місяці ми з Альоною кілька разів поспіль хворіли чи то на грип, чи то на ковід, – вступає у розмову чоловік Василь. – Дуже тяжко перенесли ці хвороби і, мабуть, вони дали Альоні ускладнення на серце. Я досі не можу повірити, що моєї Альони вже немає. Вона була дуже спокійна, лагідна, поступлива. Ми одружені вісім років, і за цей період у нас був лише один-єдиний конфлікт, тобто наші відносини були прекрасними. Вона завжди горнулася до мене, і я відносився до неї з великою теплотою. Альона любила своїх дітей, свою маму і бабусю. Любила малювати, була романтичною натурою. У неї завжди було багато друзів. Альона мріяла у майбутньому мати свій будинок в Данії та дати дітям хорошу освіту. Я дуже хотів, щоб Альона була самодостатньою, забезпеченою і впевненою у завтрашньому дні, і вона швидко і цілеспрямовано йшла до своєї мети, але… не судилося.
– Коли моя жінка раптово померла, я був у великому розпачі, просто не знав, що робити, – продовжує Василь. – Як перевезти тіло в Україну? Справа в тому, що в Данії такі послуги дуже дорогі – 10-15 тисяч євро, причому на оформлення всіх документів може піти два-три тижні. На щастя, я знайшов в інтернеті україно-польську компанію, яка займається такими питаннями, і їх тарифи цілком доступні. Ця компанія зв’язала мене з консулом України в Данії, який допоміг все владнати протягом тижня. Коли ми перетинали польський кордон, бачили великі черги з українських вантажівок, але нас пропустили без жодних питань. Хочу виразити консулу велику вдячність за допомогу…
За словами Василя, вони з дружиною завжди підтримували тих, кому була потрібна допомога. Він відправляв донати на українську армію. А Альона, не роздумуючи, відправила суму грошей, яку заробляла в Данії за робочий день, на допомогу хлопчику із Житомира, який після ДТП у тяжкому стані був доставлений у реанімацію. Цей хлопчик жив на проспекті Миру – саме там, де мешкала Альона з дітьми перед від’їздом у Данію.
Після поховання дружини Василь з 6-річним сином і 4-річною донькою знову повернуться в Данію. За останні два з половиню роки діти звикли до садочка і взагалі до життя в іншій країни, а тепер з ними будуть працювати данські психологи, щоб допомогти пережити непоправне горе. Родичі, які живуть в Україні, дуже підтримують дітей і чим можуть допомагають.
У всіх, хто знав і любив Альону, залишилися лише добрі спогади про цю прекрасну жінку. Підступна хвороба може спіткати будь-кого і будь де, і якщо людині дійсно погано, краще одразу викликати швидку, ніж сподіватися, що все якось мине само собою, бо зволікання може коштувати життя…
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
