Дуже складно підібрати слова, щоб висловити співчуття тому, хто втратив близьку людину. Хочеш підтримати, але не знаєш як. Адже розумієш, що ніякі слова не допоможуть, не втішать. Як варто висловлювати співчуття, чого не можна казати і робити?
Дуже складно підібрати слова, щоб висловити співчуття тому, хто опинився в горі. Тут не працюють штампи, неправильним буде дати якісь заготовки, якісь кліше, правильні слова. Часом важливі навіть не слова, а те, як ви їх скажете, а, може, й не скажете, а просто побудете поруч так, щоб той, хто в горі, помітив вас і зміг на вас спертися, відчув підтримку.
На превеликий жаль, дуже часто люди, які втратили близьких, змушені через якийсь час ховати своє горе, хоча воно ще не минулося. Сховати від оточення лише тому, що вони не знають, як поводитися. Їм незручно, соромно, люди розуміють, що не можуть допомогти, і тому відчувають розпач і вибирають інший шлях – оминати людину у горі.
Щоб допомогти, потрібно розуміти
Щоб зрозуміти, що відчуває людина у горі, варто знати його етапи. Ідеться не про ті етапи, які розтиражовані і які кожен уже знає майже на зубок. А реальні. Можливо, ті, хто має досвід втрати, додадуть щось до цього опису. На тему втрати близьких треба говорити. Ця тема повинна перестати бути табуйованою. Це допоможе краще орієнтуватися в таких життєвих ситуаціях, не уникати їх, знаходити слова та сили для допомоги тим, хто потребує вашої підтримки. Розуміти, відчувати, що потрібно людині, яка горює, саме зараз.
Перші 48 годин – шок, відмова повірити у те, що відбулося.
Перший тиждень – похорон, клопоти, почуття втрати притуплюється і переноситься більш поверхнево.
Другий-п’ятий тиждень – почуття покину тості сім’єю та друзями, бо всі повертаються до свого звичного життя.
Шостий-дванадцятий тиждень – реальне усвідомлення втрати (порушення сну, панічний страх, різкі зміни настрою, сильне бажання усамітнитися і бажання поговорити з померлим).
Третій-четвертий місяці – цикли поганих та добрих днів. Часом накриває, часом відпускає.
Шостий місяць – починається депресія, особливо тяжкі роковини, свята, дні народження, пам’ятні дати.
Перша річниця або сильно травмує, або, навпаки, поворотна.
18-24 місяці – людина повертається до нового життя, з лексикону зникають слова, пов’язані з втратою, горем.
Не плачте наодинці: набагато легше ділити горе з кимось.
Чим ви можете допомогти, знаючи це?
Підставити плече, коли людині самотньо, вислухати, коли їй це потрібно, і в жодному разі не поспішати «уже стільки часу минуло, а ти все плачеш». Будь ласка, ніколи не вимовляйте цих слів! Дуже боляче бачити людей, які кажуть «я змушений ховати свої хвилювання, своє горе від оточення, тому що мені дорікають, що я довго горюю, побиваюся».
І ще. Горе можна поділити на два види: горе та патологічне горе. Патологічне горе – це горе від втрати тих, кого ти просто не мав втратити. Від втрати молодих родичів та дітей. Таке горе може тривати набагато більше від п’яти років. Потрібно вміти жити з цим горем.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
