Щоб улітку не було нестерпно боляче дивитися на пагони плодово-ягідних культур, вкритих попелицею, треба знати, де вона зимує. Знаючи це, можна зіпсувати ворогу зимові канікули.
Шукаємо кладки
Зимує попелиця просто на корі. Найбільше її на прикореневій порості та на вовчках. Чому саме там? Усе просто: попелиця інстинктивно обирає молоді, ніжні пагони, адже навесні її новому поколінню знадобиться легкодоступне джерело соку. Стара, груба кора для цього не підходить. Тому порість і вовчки треба вирізати під корінь і спалити. Після цього пройдіться по скривлених верхівках торішніх приростів. Скривилися вони через попелицю.
Попелиця зимує у вигляді запліднених яєць. Вони чорного кольору і завбільшки лише 0,5 мм. Зрозуміло, що розгледіти їх на коричневій або чорній корі не просто. Спрощує завдання те, що яйця зібрані в цілі колонії, які схожі на наліт сажі біля основи бруньок. Заражені пагони треба зрізати й спалити.
Знешкоджуємо союзників ворога
В попелиці є могутні союзники – мурахи. Ці трудівники не просто «доять» попелицю влітку, а й усіляко оберігають її. Восени вони створюють для самок попелиці справжню «службу безпеки», захищаючи їх від хижаків, доки ті відкладають яйця на гілках. А навесні мурахи першими знайдуть молоді колонії і знову почнуть їх «випасати». Тому, якщо ви бачите мурашники поруч із плодовими деревами чи кущами, їх потрібно ліквідувати. Це надважливий крок, щоб розірвати цей згубний союз.
Контрольний постріл
Для «контрольного пострілу» по ворогу, що притаївся на дереві, проведіть осінню обробку саду. Після листопаду, але за стабільної плюсової температури (близько +50С), обприскайте гілки та стовбури концентрованим розчином сечовини (700 г на 10 л води) або залізного купоросу (300-500 г на 10 л). Такий «душ» спалить більшість кладок яєць попелиці та спор грибкових захворювань, не завдавши шкоди сплячому дереву.
