Чистотіл звичайний – багаторічна трав’яниста, з оранжево-жовтим молочним соком рослина родини макових. Цвіте з другої половини квітня до вересня. Росте по всій території України під парканами, по садах, засмічених місцях, узліссях, біля скель у тінистих місцях.
Настойки, настої і відвари чистотілу мають жовчогінні, спазмолітині, болезаспокійливі, седативні, протизапальні (бактерицидні), сечогінні і проносні властивості. Застосування чистотілу показане при гепатитах, холангітах, холециститах, жовчнокам’яній хворобі.
Як допоміжний засіб чистотіл застосовують при лікуванні гастриту, подагри, ревматизму, грудної жаби, бронхіальної астми, коклюшу, геморою. Добрий терапевтичний ефект одержують при лікуванні шкірних захворювань (рак шкіри, хронічний ерітематоз, гноячкове висипання при імпетиго, псоріаз звичайний, туберкульоз шкіри, бородавки, мозолі тощо), при яких внутрішнє застосування чистотілу (п’ють настій) поєднують з зовнішнім (уражені ділянки шкіри змащують 3 рази на день свіжим соком або маззю).
Дані про ефективність застосування чистотілу для лікування раку внутрішніх органів суперечливі. На думку деяких авторів, покращення стану ракових хворих пояснюється наркотичними і анестезуючими властивостями чистотілу. За спостереженнями С.А.Томиліна, дослідника і популяризатора чистотілу в Україні, чистотіл якщо не виліковує, то в усякому разі затримує ріст пухлини і особливо показаний при передракових станах і після операцій з приводу видалення злоякісної пухлини, бо затримує розвиток метастазів.
ВАЖЛИВО! Чистотілом, який належить до отруйних рослин, користуватися треба обережно, не перевищуючи допустимих доз. Передозування може спричинити нудоту, блювання, параліч дихального центру.
Екстракти і настойки чистотілу для зовнішнього застосування протипоказані хворим на епілепсію, бронхіальну астму, стенокардію і при ряді неврологічних синдромів. У гомеопатії есенцією зі свіжих коренів чистотілу лікують хвороби печінки, нирок і легень.
