Сходження до Олімпу слави блискучого комічного актора Франції Луї де Фюнеса було простим і швидким. Навпаки, актор став фантастично популярним лише після сорока років і дуже високо це цінував. Народ виражав коміку захоплення, але колеги по цеху були налаштовані щодо нього аж ніяк не дружелюбно.
Він отримав те, чого вже майже сподівався, славу. Французи досі бачать у ньому найкращого коміка всіх часів. Яким же Луї де Фюнес був насправді?
Молодший син іспанського аристократа/
Майбутній король французької комедії Луї де Фюнес народився 1914 року. Його батьки колись виїхали зі своєї батьківщини, Іспанії, оскільки родичі не дозволяли їм одружитися. Закохані тоді просто втекли до Франції, щоби створити сім’ю без перешкод.
Мати не могла надихатись на молодшого синка, який ріс маленьким і кволим, і кликала його ласкавим ім’ям «Фюфю». Батько, до речі, людина аристократичного походження, у вихованні трьох дітей не брав участі. У рідній Іспанії він мав успішну адвокатську практику, але у Франції такої можливості не було. Тоді він зайнявся ограновуванням алмазів, але сім’я все одно жила в глибокій нужді.
Утиски сина бавили його мати, а він із задоволенням зображував тих, хто їй докучав. Луї легко копіював часту зміну настрою експансивної та владної матусі, а пізніше використав цю особливість в акторстві.
Луї з дитинства мав музичний слух, непогано малював, швидко грав на піаніно. Навчався хлопчик погано, проте володів трьома мовами. Але головним його талантом було вміння смішити, пародіювати оточуючих.
Луї де Фюнес боявся бідності, з якою зіткнулася його мати, подорослішавши брався за будь-яку роботу – від чистильника взуття до оформлювача вітрин. Найдовше він працював музикантом у розважальних закладах Парижа. Піаніст розважав публіку чудовими джазовими композиціями та смішними гримасами.
Улюбленець публіки
На екрані Луї де Фюнес промайнув уперше 1945 року в незначній епізодичній ролі в кінострічці «Барбізонська втіха». І ще 13 наступних років він трудився на подібних ролях, але духом не падав. Лише 1958 року роль центрального персонажа в комедії «Не спійманий — не злодій» подарувала актору довгоочікувану популярність.
«Я не жалкую про повільний розвиток моєї кар’єри. Ця повільність допомогла мені зрозуміти ґрунтовно мою професію».
Фюнес став безперервно зніматися і став улюбленцем публіки та режисерів. Французи прозвали коміка «людиною із 40 особами за хвилину».
Образ дурнуватого комісара з «Фантомасу» і ряд картин про жандарма Крюшо звели Луї де Фюнеса в ранг справжньої зірки.
Нелюбов колег
Актор дорожив здобутою з такою працею славою та спроможністю. Він до будь-якої справи підходив серйозно та відповідально. Актор постійно удосконалював майстерність, справою честі вважав працювати без ляпів.
Режисери охоче запрошували Фюнеса на зйомки, оскільки його ім’я в титрах було гарантією успіху, отже, і прибутку. Недарма продюсери прозвали його «золотим луїдором». При цьому всі знали, що співпрацювати з актором дуже важко.
Комік любив висувати свої вимоги режисерам, не соромився некрасиво скандалити за великого збігу народу. Він вважав, що має право так поводитися, оскільки йому довелося довго добиватися статусу зірки.
Колеги недолюблювали Фюнеса, тому що він не терпів непрофесійного підходу до роботи та недостатньої підготовленості до зйомок. Діставалося від нього навіть найбільшим зіркам – Жану Маре, Жану Габену та іншим.
Дружина заплющувала очі на захоплення актора
Перший шлюб Фюнеса із Жермен Луїзою Елоді Карруайє проіснував шість років, дружина народила актору сина Даніеля. А з 1943 року і до самого кінця життя Луї де Фюнес прожив із Жанною Августиною Бартелемі де Мопассан. З часом Жанна стала актору не тільки дружиною, а й помічницею — на ній лежав відбір сценаріїв, укладання контрактів. Пара виростила двох синів.
Молодший Олів’є був улюбленцем батька, який мріяв з живого, веселого та симпатичного синка зробити актора. Знімаючись під тиском батька і не маючи особливого таланту, син, як тільки звільнився з-під опіки Луї, став бортпровідником, а потім льотчиком. Старший Патрик з дитинства був похмурий і нелюдимий, захоплювався медициною, став шановним лікарем.
Але Луї де Фюнес, як і багато акторів, не був найвідданішим чоловіком. Більше десяти останніх років у нього зав’язалися стосунки з Машею Беранже, яка була вдвічі молодшою за нього. Комік при цьому не кидав дружину, а вона заплющувала очі на його захоплення. Коли в 1983 році знаменитого лицедея не стало, папараці брали в облогу Беранже розпитуваннями, але не витягли з неї ні звуку про роман з Луї де Фюнесом.
