Суботні поради

Зібрали бульбу? Тепер збережіть

Серпень – пік картопляного сезону, час збору врожаю. Копання картоплі, на перший погляд, справа проста. Здавалося б, нема тут жодних тонкощів. Виявляється – таки є. Правильне збирання і зберігання бульби дуже важливе.

Від збирання врожаю безпосередньо залежить якість бульб. Загалом варто додержувати простих правил під час викопування картоплі – аби не пошкодити її та підготувати для зберігання. Між іншим, краще бульбу викопувати не заступом, а вилами – особливо на важких ґрунтах підвищеної вологості.

Не варто збирати картоплю відразу після приморозку, що знищив надземну масу, або після її скошування – у такому разі бульби будуть розтріскуватися. Не рекомендується викопувати у холодні ранкові години, коли повітря набагато холодніше за грунт. На зрошуваній ділянці за 2-3 тижні до збирання врожаю слід провести поливання. Вибираючи із ґрунту, бульбини кладуть, а не кидають у тару.

Дуже зручно збирати викопані бульби простим пристосуванням, яке можна зробити самотужки. Зі сталевого дроту товщиною 4-5 міліметрів роблять каркас, який металевими кільцями закріплюють на дерев’яній ручці. До каркаса рядами приварюють дріт товщиною 2-3 міліметри, а відстань між ними – 2-3 сантиметри. На кінці пристосування закріплюють гачок, яким зручно відгрібати підземну масу. Сачок наповнюють картоплею, піднімають, злегка струшують – і чисті бульбини зсипають у відро або кошик. Це пристосування просте, але дуже полегшує працю.

Його можна застосовувати на сортуванні й перебиранні бульб і коренеплодів в овочесховищах. Тоді гачок знімають.

А ще сортування невеликої партії картоплі відчутно полегшує найпростіша картоплесортувальниця – це своєрідний перебірковий  стіл, що складається з невисокого дерев’яного ящика, установленого на низьких козлах з невеликим нахилом – близько 220. Довжина ящика – 150 сантиметрів, ширина – 75, висота – 25 сантиметрів. Дно гратчасте, у вузьких поздовжніх дерев’яних рейок або металевих прутиків. У першій половині ящика відстань між рейками – 3-4 см, а в другій – 6-7 см. Картопля, скочуючись по гратах, сортується, провалюючись в отвори відповідної величини, і потрапляє в заздалегідь підставлені ящики або кошики. Одночасно можна відбирати хворі й ушкоджені бульбини, камінці, залишки рослин і ґрунту. Таку картоплесортувалку роблять із дощок, брусочків та обрізків фанери. А на козли придадуться обрізки старих водопровідних труб.

Ділянку, що звільнилася після бульб, можна засіяти іншими рослинами: цибулею на зелень, салатом, редисом, редькою, ріпою, капустою та сидератами. З сидератів найкраще використати гірчицю білу, висіявши її у пропорції 40-60 г на 10 квадратних метрів. Вона швидко росте й накопичує зелену масу. А пізно восени її заганяють у грунт, попередньо подрібнивши лопатою. Висівання гірчиці також гарний засіб проти дротяника.

Перше правило: викопані бульби перед тим, як закласти на зберігання, в суху погоду треба добре просушити на землі. У ясні дні для цього досить 20-30 хвилин, у похмурі потрібно 2-4 години. Деякі картоплярі бульби просушують у тимчасових укриттях з гарною вентиляцією, у солом’яних купах, присипаних ґрунтом, 10-12 діб. Шкірка при цьому грубіє, завдяки цьому менше ушкоджується при пересипанні.

Після цього картоплю сортують на фракції: для заготівлі на запас (середні й великі бульби масою 70-80 і 120-150 г), і для негайного споживання. До другої фракції входять порізані бульби, із тріщинами і з ушкодженням шкірки. Варто знати, що порізані при збиранні бульби під час зберігання не тільки самі загнивають, але й стають вогнищами інфекції. Тому їх відбирають і вони одразу йдуть на харчування або на корм тваринам.

Схожі матеріали

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.
You need to agree with the terms to proceed

Залишити коментар Facebook