Ця історія про нелюдські випробування, які випали на долю родини Героя — дружини Оксани та дітей Олександра Павлушка, позивний “КАЙ”.
Олександр приєднався до захисників України у травні 2022 року та безстрашно боронив країну на Покровському напрямку. Але те, що пережила його сім’я, важко передати словами.
Сім місяців між надією і пеклом
4 грудня 2024 року Олександр зник безвісти. Пошуки тривали місяцями, і родина жила між надією та страхом. Промінь надії з’явився, коли звільнений побратим упізнав Олександра на фото та підтвердив, що він живий і був переведений до Росії. Родина повірила у диво.
Найжорстокіший удар долі
Радість родини була зруйнована, коли прізвище Олександра з’явилося у списках тіл, переданих ворогом на обмін. Почалися жахливі дзвінки та маніпуляції з російських номерів. Дружина Оксана їхала на обміни, давала інтерв’ю, благаючи про допомогу, сподіваючись, що тіло належить не її чоловіку.
Через місяць надійшов дзвінок із Вінниці: “Приїдьте на впізнання”. Це був їхній Герой.
Найстрашніше — похорон пропонували провести 6 липня 2025 року, у день народження його 7-річного сина. Олександра поховали 9 липня 2025 року.
Заклик до справедливості
Олександр “КАЙ” віддав життя за нашу свободу. Зараз його родина — дружина та діти — просить одного: щоб подвиг Героя був гідно відзначений. Вони збирають підписи під петицією про присвоєння Павлушку Олександру Миколайовичу звання Героя України (посмертно).
Підтримати родину та підписати петицію можна тут: Підписати петицію
