Нищівний землетрус у Туреччині та Сирії, який призвів до великих руйнувань та багатотисячних людських жертв, спричинив масу конспірологічних версій.
Що це, мовляв, не природне явище, а штучно викликаний людським фактором катаклізм.
Іранський журналіст-міжнародник Хаял Муаззін повідомив, наприклад, що землетрус у Туреччині міг бути викликаний штучно з боку США. Мовляв, нинішній турецький лідер Реджеп Тайіп Ердоган є все менш прийнятною фігурою для Заходу, і дедалі активніше обговорюється питання про те, щоб усіма правдами та неправдами послабити його владу. Та трагедія, яка спіткала турецьке суспільство, це, зокрема, і зручний спосіб для Заходу опустити високий рейтинг глави Туреччини через майбутні вибори, що може призвести до досить серйозної дестабілізації ситуації.
І справа навіть не тільки і не стільки в домислах іранського журналіста, фігури, безумовно, заангажованої. У ЗМІ тиражуються кадри неба над Туреччиною, зняті безпосередньо перед поштовхами. На них видно яскраві спалахи невідомого походження, природу появи яких поки що ніхто так і не пояснив.
Напис на екрані: «Під час землетрусу з’явився промінь світла». Скрин турецького телеканалу Haber Global
Ядерні країни вели розробку сейсмічної зброї
Але чи правда, що подібна катастрофа могла б бути штучною і наскільки реальним є існування горезвісної тектонічної зброї, здатної за хвилини стирати з лиця землі цілі міста?
Під тектонічною зброєю теоретично розуміється певний пристрій чи система, здатна якимось чином впливати на планету, викликаючи землетруси, виверження вулканів чи інші відчутні сейсмічні події. Причому вона необов’язково має бути спрямована безпосередньо на земну кору, оскільки гіпотетично викликати землетрус можна навіть через електромагнітний вплив на атмосферу.
Варто зазначити, що розробки у цьому напрямі справді проводилися неодноразово. Відомо, що ще за часів “холодної війни” в СРСР, США та деяких інших країнах проводилися підземні ядерні випробування, метою яких була перевірка здатності ядерної зброї викликати потужні підземні поштовхи. У деяких випадках за допомогою таких вибухів вдавалося викликати землетруси магнітудою до 7 балів, проте подібні експерименти часто мали короткостроковий характер.
Головними претендентами на володіння тектонічною зброєю є наддержави. Нібито існують деякі пристрої, які можуть призвести до раптового вивільнення накопиченої енергії тектонічних плит. У другій половині ХХ століття ядерними державами (США, СРСР, Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакистан) було проведено близько 1600 підземних ядерних вибухів, зареєстрованих сейсмічними станціями в усьому світі. На сейсмічність території впливають усі вибухи та вібрації, проте найбільше це помітно після ядерних підземних вибухів.
Найсильніший землетрус стався у жовтні 1998 року в Мексиці, сила його досягала 7,6 бала – менш ніж через тиждень після французького ядерного випробування на атоле Муруроа.
Також, наприклад, відомо, що в СРСР навіть велися роботи над секретними програмами «Вулкан» та «Меркурій-18», які вивчали можливості дистанційного впливу на осередки землетрусів. У рамках цих програм було здійснено низку успішних дослідів, але після розпаду СРСР про продовження досліджень із розробки тектонічної зброї в Росії нічого не відомо. Подібні програми також проводилися й у США.
Після війни та окупації Абхазії від Ешерівської лабораторії залишилися лише руїни
Природні чи штучні землетруси
За даними Стокгольмського інституту проблем миру (СІПРІ), тематика тектонічної зброї суто засекречена, але активно досліджується у США, Китаї, Японії, Ізраїлі, Бразилії та Азербайджані. Жодна з держав не визнала наявності тектонічної зброї у своєму озброєнні, проте у ЗМІ та на міжнародній арені все голосніше звучать звинувачення у її застосуванні. Так, після 6-бального землетрусу, за яким протягом доби було близько сотні слабкіших, у Тбілісі 25 квітня 2002 року лідер партії «Зелених» Грузії Георгій Гачеладзе звинуватив Росію в ініціюванні землетрусу за допомогою Ешерської сейсмологічної лабораторії.
Головна вимога до тектонічної зброї – звільнити потенційну енергію Землі, спрямувати її на супротивника та викликати максимальні руйнування.
Для цього можна застосувати:
- підземні та підводні ядерні вибухи або вибухи хімічних ВР;
- вибухи на шельфі чи прибережних водах;
- сейсмовібратори або вібратори у підземних виробках чи свердловинах, заповнених водою;
- штучну зміну траєкторій падіння астероїдів.
Зі створенням тектонічної зброї пов’язана низка принципових проблем. Головна з них – необхідність ініціювання землетрусів у заданому районі, що знаходиться на певній відстані та азимуті від місця проведення, наприклад, підземного вибуху. Сейсмічні хвилі поширюються (особливо із збільшенням відстані) приблизно симетрично щодо місця вибуху.
Крім того, не можна забувати, що підземні вибухи можуть знижувати сейсмічну активність. Інша важлива проблема – оцінка оптимального часу досягнення результату після використання геофізичної зброї. Це можуть бути хвилини, години, тижні і навіть роки.
Дослідження, проведені на полігонах Семипалатинська, Нової Землі, Невади та інших, дозволяють стверджувати, що вплив підземних ядерних вибухів проявляється у вигляді короткочасного збільшення сейсмічності на відстані до 2000 км від місця випробувань, збільшення частоти землетрусів у перші 5-10 днів після дії, потім їхнє зменшення до фонових значень.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
