Днями парламент ухвалив за основу скандальний законопроєкт №11416-д про підвищення податків для людей і бізнесу.
Цей законопроєкт викликав справжній шок у суспільстві. Одразу ж з’явилося кілька альтернативних проєктів, один із яких із другої спроби зрештою депутати й ухвалили за основу, прибравши деякі найскандальніші норми.
До другого читання профільний комітет рекомендував ще раз опрацювати окремі пункти документа, зокрема про військовий збір.
Але загалом його остаточне затвердження практично не викликає сумнівів. Тим паче що в проєкті бюджету на наступний рік уже закладено доходи від нових податків.
«Набрання чинності новим законом передбачено вже з 1 жовтня. Не факт, що на той час проєкт встигнуть проголосувати в другому читанні, тож він може набути чинності вже заднім числом», – говорить економіст Данило Монін.
За його словами, хоча підсумкова версія проєкту і вийшла «лайтовішою», порівняно з першим варіантом від Мінфіну, нові податки сильно вдарять по кишенях пересічних українців і бізнесу, а також можуть прискорити зростання цін, які і так набирають розгін.
Крім того, хоч з ухваленої Радою версії законопроєкту і зникла норма про військовий збір у 15% з першої реєстрації авто та продажу нерухомості, збір з них все одно залишиться.
Як переписали законопроєкт
Зазначимо, що Мінфін спочатку видав максимальний список підвищених податків. Починаючи зі зростання військового збору для громадян з 1,5% до 5%, введення військового збору для бізнесу в 1% від обороту і нових податків для ФОПів, і закінчуючи 15% на першу реєстрацію авто і продаж нерухомості (навіть першу за рік, яка зараз податками взагалі не обкладається) і 30% на ювелірні вироби.
«Мінфін хотів збільшити податкові надходження до 4-5% ВВП і таким чином перекрити дірку в бюджеті», – каже Монін.
Цей проєкт одразу ж викликав різку критику і в профільній спільноті, і навіть серед багатьох народних депутатів.
Буквально одразу ж почали з’являтися альтернативні законопроєкти з менш «драконівськими» податковими ставками. Над ними і працював профільний комітет. Так, буквально одразу ж вирішили відмовитися від ідеї нових податків на авто, квартири та ювелірку і продаж банківських металів.
«Із законопроєкту, який пішов на голосування, виключили військовий збір у 30% з продажу ювелірних виробів і 5% з реалізації банками банківських металів», – каже голова Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб. Раніше він прогнозував, що такі податки, якби їх ухвалили, могли б остаточно «вбити» вітчизняну ювелірну галузь, а українці почали б їздити по прикраси за кордон, приміром, до Туреччини.
Також прибрали норму про податок в 1% з обороту для всього бізнесу. Її залишили тільки для ФОП 3 групи, а для фізосіб-підприємців 1,2 і 4 груп встановили податок на рівні 10% від мінімальної зарплати (це 800 гривень на місяць).
Ще одне суттєве послаблення – нові податки запроваджуються тимчасово, до кінця року, в якому оголосять скасування воєнного стану. У варіанті від Мінфіну такого уточнення не було, що давало змогу підвищити податки якщо не назавжди, то щонайменше на тривалий час.
«Одразу ж після появи скандального проєкту від Мінфіну в ОП потягнулися бізнесмени зі скаргами. Вони дали зрозуміти, що готові на додатковий «податковий прес», але довго не витримають. Тому було ухвалено політичне рішення відмовитися від різкого «закручування податкових гайок», – розповіли в одній із бізнес-асоціацій.
Що в підсумку залишилося в ухваленому за основу законопроєкті №11416-д.
Основні нововведення такі:
- Військовий збір для всіх громадян підвищується з 1,5% до 5%;
- фізособи-підприємці 3 групи платитимуть військовий збір у розмірі 1% від обороту;
- ФОП 1,2 і 4 груп – 10% від мінімальної зарплати. «Оскільки зростання мінімалки на наступний рік не закладається, це, за фактом, фіксований платіж – 800 гривень на місяць», – каже Монін.
- З’явився новий пункт (його у варіанті Мінфіну не було) – про авансові платежі банків – 50% від прибутку. Такий самий податок банки платили торік, але потім його скасували. Тепер знову вводять.
- небанківські фінансові установи (крім страхових компаній) платитимуть 25% від прибутку;
- авансовий платіж із прибутку для АЗС;
- змінили податковий період щодо звітності про доходи, сплати податків і ЄСВ – раніше він становив три місяці, тепер – один місяць;
- Кабмін отримає доручення розробити законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу щодо зарахування військового збору до спецфонду бюджету та його подальшого витрачання на сектор безпеки і оборони;
- У проєкті бюджету-2025 закладено надходження від військового збору на рівні 104 млрд гривень.
«Вийшов такий собі «лайтовий варіант» скандального податкового проєкту від Мінфіну. У підсумку замість зборів на рівні 4-5% від ВВП новий проєкт дає змогу розраховувати на додаткові надходження в розмірі 1,2-1,3% ВВП», – зазначив Монін.
Щоправда, ніхто не дає гарантій, що прописане в проєкті №11416-д підвищення податків буде останнім. Не виключено, що загальне зростання податкового преса просто вирішили провести в кілька етапів, щоб нововведення сприймалися людьми і бізнесом менш болісно.
Приміром, ще до голосування проєкту загалом влада вже натякає на можливе підвищення ПДВ із 20% до 22%, на якому, нібито, наполягає МВФ.
Удар по гаманцях
Що означає збільшення податків для пересічних українців і бізнесу?
Перший очевидний наслідок – доведеться відраховувати більше із зарплат, отже, сума, яку люди отримують на руки, зменшиться.
«Усі платили 1,5% військового збору, тепер будемо 5%, тобто на 3,5% більше. У підсумку податки із зарплат зростуть із 19,5% (ПДФО 18% плюс 1,5% військового збору) до 23% (18% ПДФО і 5% військового збору», – зазначає Монін.
Наприклад, зараз із середньої офіційної зарплати в 20 тисяч гривень людина платить 3,9 тисячі податків. А 16,1 тисяч отримує «чистими».
За новими ставками сума податків становитиме 4,6 тисяч, а на руки – 15,4 тисяч або на 800 гривень на місяць менше, ніж зараз.
З урахуванням прискорення інфляції до 7,5% і зростання цін буквально на все, збільшення податкових відрахувань ще більше вдарить по доходах громадян.
Але в комерційному секторі люди можуть розраховувати на зростання зарплат, яке хоча б частково перекриє «податковий мінус».
Зарплати в Україні і так зростають (головним чином через жорсткий кадровий дефіцит). Наприклад, у першому кварталі цього року середня зарплата в країні збільшилася на 22,5%, а в другому – на 22,1% у річному вимірі (до 20964 гривень).
На наступний рік уряд прогнозує зростання середніх зарплат на 18,5% – до 24 389 гривень.
«Таке підвищення зарплат зумовлене бажанням вітчизняних підприємств утримувати і залучати новий висококваліфікований персонал на тлі нестачі трудових ресурсів», – заявили в Кабміні.
Але бізнес скаржиться, що підвищувати зарплати дедалі складніше.
«Далеко не всі можуть платити більше, особливо з урахуванням того, що зростають витрати на бізнес-процеси, енергетичну складову, логістику. Деякі вже просто не тягнуть ринкових зарплат, які з’їдають увесь прибуток», – зазначає голова громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич.
Але якщо у працівників комерційного сектору є хоча б надія на зростання зарплат, то у бюджетників немає і її. У проекті бюджету на наступний рік ставки за Єдиною тарифною сіткою (до якої прив’язані зарплати в бюджетній сфері) практично не змінюються. А це означає, що оклади залишаться на нинішньому рівні, а платити податків з них доведеться більше – 23% замість 19,5%.
Наприклад, для вчителів, які і так заробляють мало (у середньому 10-12 тисяч) сума на руки після підвищення податків становитиме всього 7,7-9,2 тисячі гривень. Лікарі із зарплатою в 20 тисяч стануть отримувати 15,4 тисячі.
Зростання цін «на все»
Бізнес планує відреагувати на підвищення податків новим витком зростання цін і черговими експериментами з «мінімізації».
«За все заплатить споживач. Буде ще більше бодяги, а баки ще більше «розтягнуться» (тобто АЗС стануть збільшувати недолив, який є вже зараз – замість літра пального багато хто наливає в бак 950 мл)», – говорить засновник мережі АЗС “Прайм” Дмитро Леушкін.
За його підрахунками, додатковий податок на АЗС додасть до цінника на бензин і дизель у середньому 1,5 гривні, тобто стільки ж, як і нещодавнє підвищення акцизів.
«Якщо врахувати, що з січня буде другий етап підвищення акцизів на паливо, то з урахуванням авансових платежів з АЗС отримаємо ще плюс 5 гривень до цін на бензин і дизель. Залишається розраховувати хіба що на ще більше зниження котирувань на нафту, яке може трохи згладити подорожчання», – додав Монін.
Він прогнозує додаткове зростання цін «на все» через нові податки в середньому на 1%. Що, на перший погляд, не так багато, проте в сумі з іншими підвищувальними факторами (здорожчання палива, логістики, енергетична складова тощо) може розігнати річну інфляцію до 10%, – каже Монін.
«Зростатиме податковий тиск саме на легальний бізнес. І це замість пошуку резервів додаткових надходжень до бюджету за рахунок детінізації економіки та боротьби з корупцією. Крім того, створюються додаткові передумови для появи нових схем для ухилення від оподаткування», – сказав голова Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
За його словами, для бізнесу також неприйнятний ретроспективний набуття законом чинності. Тобто за фактом взагалі незрозуміло, чи встигнуть його ухвалити до 1 жовтня. Але коли б за проєкт не проголосували, він почне діяти саме з цієї дати.
«Введення нових податків і підвищення ставок під час бюджетного року не тільки суперечить положенням Податкового та Бюджетного кодексів, а й підриває довіру бізнесу до влади, а також унеможливлює нормальне планування і ведення фінансово-господарської діяльності», – каже Забловський.
Що буде з депозитами, авто і квартирами
Але зарплати і ціни лише окремі наслідки «податкового преса».
Будуть і інші. Військовий збір усі українці платять не тільки із зарплат. Він закладений в оподаткування практично всіх доходів, отриманих як в Україні, так і за кордоном. У тому числі дивідендів з банківських вкладів, доходів від продажу другого і наступних у поточному році авто або об’єкта нерухомості.
Заплановане Мінфіном підвищення військового збору з першої реєстрації авто або продажу нерухомості до 15% скасували. Але сплату стандартного військового збору ніхто не скасовував.
Скажімо, з продажу другого авто або квартири в поточному році зараз потрібно платити 5% від вартості плюс військовий збір 1,5%, тобто 6,5%. Після ухвалення закону військовий збір становитиме вже 5%, а не 1,5%. Тобто податок автоматично зросте з 6,5% до 10%.
З третього продажу за рік потрібно платити 18% ПДФО плюс військовий збір. Зараз це 19,5%, а після підвищення військового збору буде 23%.
На думку столичного ріелтора Ірини Луханіної, продавці спробують закласти підвищення податків у ціни або хоча б урізати торг. Не виключено, що будуть пропозиції «поділити податки» покупцям. Але таке пройде хіба що по найбільш затребуваних об’єктах, на які є попит. Решту ж і так купують неохоче, що змушує продавців давати чималі знижки. У цьому разі зростання податків – це просто «мінус» у доході для власника нерухомості.
Б’ють на сполох і банкіри.
«Якщо нічого не змінять, то вкладення в гривневі депозити стануть невигідними – доведеться платити не 19,5% податків, а 23%. Вб’ють ринок», – сказало джерело в банківських колах.
Голова НБУ Андрій Пишний, виступаючи на нещодавньому заході Європейської бізнес-асоціації «Глобальний прогноз. Посилення єдності», заявив, що вважає “занадто ризикованим” підвищення податків на прибуток банків до 50%.
«Ризики від такого кроку будуть більшими, ніж користь. Баланс досить крихкий, і його потрібно підтримати», – сказав Пишний.
