Ранок 28 квітня у стінах Верховної Ради розпочався з передбачуваного, проте критично важливого для країни рішення. Парламент у дев’ятнадцятий раз з моменту повномасштабного вторгнення натиснув кнопки «за» продовження особливого правового режиму. Це означає, що воєнний стан та загальна мобілізація офіційно залишаються частиною нашого життя щонайменше до 2 серпня 2026 року.
Документи у залі представляв секретар РНБО Рустем Умєров. Першим на розгляд винесли президентський законопроєкт №15197. Його підтримали 315 народних обранців. Традиційні 90 діб — саме на такий термін країна знову занурюється у режим воєнного стану, який вперше був введений ще 24 лютого 2022 року.
Субота Онлайн зазначає, що єдність у залі була майже повною, проте не абсолютною. Двоє депутатів — Олексій Гончаренко та Анна Скороход — відкрито виступили «проти», не підтримавши продовження строку дії воєнного стану.
“Законопроєкт №15198 щодо продовження загальної мобілізації також отримав впевнену підтримку — 304 голоси «за». Це рішення синхронізує терміни мобілізаційних заходів із воєнним станом.”
Хто утримався та голосував проти
Цікаво спостерігати за розподілом голосів саме під час другого голосування за мобілізацію. Окрім згаданих Гончаренка та Скороход, які знову проголосували «проти», з’явилися й ті, хто вирішив «утриматися». Це Георгій Мазурашу (фракція «Слуга народу») та позафракційна Юлія Яцик. Попри ці поодинокі позиції, загальний курс парламенту залишився непохитним.
Для пересічного українця це рішення означає продовження дії всіх поточних обмежень та правил, які супроводжують оборону країни. Наступний «контрольний термін» — початок серпня, коли Рада знову має зібратися для обговорення подальшої стратегії правового режиму.
Життя у воєнному стані стало для України марафоном, де кожні 90 днів — це чергова відмітка стійкості всієї державної системи.
Стежте за головними політичними рішеннями країни у нашому Telegram або читай нас у Facebook.
Тільки важливе, без води та зайвих слів!
