Сталась подія, яка стала згодом причиною розслідування, далекого 13 травня 2013 року. І лише 12 квітня 2021 року суддя Базюк нарешті поставив крапку у цій майже анекдотичній історії.
Що було далі, розповідається сухою мовою поліцейського протоколу:
«Орендар наніс власниці корови удар ногою в область черева та, схопивши її рукою за праве передпліччя, наніс декілька ударів кулаком руки в область голови і обличчя. В результаті вказаних дій, він умисно спричинив постраждалій легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров`я у вигляді синця правого передпліччя, синця передньої черевної стінки, синця лівої тім`яної ділянки, синця лівої скулової ділянки. Дії обвинувачуваного органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження».
З ухвали суду, опублікованої в судовому реєстрі, незрозуміло, скільки вже було раніше судових засідань і як себе вели сторони по цій справі, але 9 березня 2021 року вона повернулась до Бердичева вже з Житомирського апеляційного суду.
10 березня відбулось підготовче засідання за участю прокурора, обвинувачуваного, його захисника та потерпілої. І тут потерпіла відмовилась від обвинувачення. Обвинувачуваний своєї вини так і не визнав, але проти закриття кримінального провадження не заперечував. Після такого повороту суддя у постановив закрити кримінальне провадження, відкрите ще 13.05.2013 року.
Можна лише уявити, скільки за вісім років було списано паперу та витрачено часу на те, щоб врешті-решт справа закінчилась нічим, і яка ж у нас неповоротка система, що роками тримає у підвішеному стані простих людей, зате дає можливість отримувати чималі зарплати чиновникам.
