Україна

“Україні”. Марія Гончар читає поезію Григорія Чубая

УКРАЇНІ
Ти синім небом дивишся на мене,
Щоб я, бува, душею не зачах.
В моїх ночах – тополь свічки зелені,
В моїх ночах, в задуманих очах.
В моєму щасті твого щастя зливи,
В моїй крові пожар твоїх калин.
З твоїх давнин на плечах вітер сивий,
Гіркий, печальний вітер, мов полин.
За мною ходять твого горя тіні,
Лицем до твого сонця я встаю.
В твоїм сумлінні – і моє сумління
По проводі життя передаю.
З твоїх знамен несу червоне кредо.
Впаду як треба. Тільки ти – іди.
…Дивлюсь вперед. І бачу поперéду,
Себе з тобою бачу назавжди.
Григорій Чубай
Читає: Марія Гончар

Схожі матеріали