Житомирський регіональний офіс Уповноваженого зі зниклих безвісти працює упродовж місяця – попри те, що офіс поки що не має конкретного приміщення, вже вдалося надати допомогу кільком десяткам родин, чиї рідні вважаються зниклими безвісти. Про це в коментарі Суспільному розповіла представниця офісу Уповноваженого у справах безвісти зниклих осіб за особливих обставин, регіональна координаторка по Житомирській області Валентина Волкова.
За її словами, регіональні відділення офісу Уповноваженого зі зниклих безвісти надають ряд консультаційних послуг та забезпечують супровід сімей, рідні яких зникли.
“Я не веду безпосередньо самі пошуки, – каже Валентина. – Ми, насамперед, координуємо дії і надаємо консультації. Коли людина безвісти зникла, її рідні перебувають у великому шоці. Вони не знають, куди бігти, що робити, до кого звертатися. Завдяки відкриттю офісу Уповноваженого і регіональним представництвам ми можемо координувати дії, підказувати рідним, як діяти, де проводити пошуки, як правильно оформляти документи, як отримувати всі види грошового забезпечення з військової частини. У разі, якщо військова частина чи військкомати не хочуть виходити на зв’язок з рідними, або з якоїсь причини немає комунікації між рідними і цими органами, ми, координатори, допомагаємо їм в цьому”.
Валентина Волкова говорить, що в умовах війни є багато зниклих безвісти і серед військових, і серед цивільних, тому така структура, яка допомагатиме їхнім рідним, дуже потрібна.
“Я знаю, як це – шукати рідних, бо до цього я займалася пошуками свого брата. Він зник у квітні. Попри те, що його побратими та інші люди розповідали, що він загинув, я сама знайшла його живим – він зараз у полоні. Із такими ж людьми, як і я сама, ми об’єдналися в групи та відкрили свою громадську організацію “Знайти і повернути. 57/34″. Оці пошуки вони почалися звідти – нам вдавалося знаходити рідних, потім до нас почали інші приєднуватися і допомагати. Цей досвід і цей шлях, який я пройшла і проходжу далі, допомагає мені зрозуміти людей, які до мене звертаються – я прекрасно знаю і поділяю їхній біль. Вони вкрай потребують психологічної підтримки. А коли ти це відчув на своїй шкірі, то ти вже знаєш, як поговорити, підтримати, що сказати, щоб люди трималися і не опускали руки. Ти можеш дати зрозуміти людям, що вони не одні у своїй біді, зможеш поговорити з ними, вислухати їх, адже на душі в них дуже важко”, – розповідає Валентина.
Поки на Житомирщині не підібрали приміщення для регіонального відділення офісу Уповноваженого у справах безвісти зниклих, Валентина працює з дому та їздить на зустрічі до людей, які до неї звертаються.
“Намагаюся приїжджати до них сама або зустрічаємося на нейтральній території у Житомирі, – каже жінка. – Ми лише почали працювати і про нас поки ще мало хто знає, але ми сподіваємося, що ця інформація поширюватиметься і люди звертатимуться”.
Рідні людей, які зникли безвісти, можуть телефонувати Валентині Волковій за номером 097 140 37 12.
