Російські повітряні атаки продовжують створювати прямі загрози для безпеки країн-членів НАТО, які межують з Україною. Черговий інцидент із порушенням повітряного простору та падінням безпілотника на цивільну інфраструктуру стався у румунському місті Галац в ніч проти п’ятниці, 29 травня 2026 року. Російський дрон-камікадзе поцілив у житловий будинок, що викликало хвилю обурення серед суспільства та запитань до військового командування країни.
Вранці 29 травня представники Міністерства національної оборони Румунії провели термінову пресконференцію, під час якої назвали головні причини, чому ворожу ціль не вдалося вчасно ліквідувати. Про це повідомляє «Європейська правда».
4 хвилини на реакцію та застарілі технології ППО
Як пояснив командувач сил ППО Румунії, бригадний генерал Георге Максим, військові підрозділи зіткнулися із катастрофічним браком часу для прийняття рішень та технічними лімітами наявного озброєння:
Критично мало часу: Від моменту фіксації безпілотника до моменту його влучання минуло лише 4 хвилини. За словами генерала, цей часовий проміжок є надзвичайно коротким для того, щоб повноцінно виявити, точно ідентифікувати та гарантовано уразити швидкісну повітряну ціль.
РекламаТехнічний чинник: Румунія наразі використовує зенітні комплекси, які були спроєктовані та виготовлені ще до 2023 року — тобто до моменту, коли у світі розпочалася та набула нинішніх масштабів так звана «війна дронів». Військове відомство наразі працює над терміновим оновленням цих систем.
Законодавчі пастки: ППО зв’язана законами мирного часу
Найбільш несподіваними для громадськості виявилися бюрократичні та юридичні обмеження, в умовах яких змушена працювати румунська армія.
По-перше, діє суворе міжнародне обмеження: румунські військові не мають права відкривати вогонь на ураження, якщо траєкторія снарядів або уламків може зачепити суверенний повітряний простір сусідньої держави (України).
По-друге, розгортанню протиповітряної оборони заважають закони про приватну власність. Коли журналісти запитали генерала, чому проти дрона не спрацювали ефективні німецькі зенітні установки «Gepard», які є на озброєнні армії, Георге Максим дав відверту відповідь:
«Оскільки в країні офіційно діє мирний час, приватна власність суворо захищена законом. Радіус дії систем “Гепард” є обмеженим і становить від 1,5 до 6 км. Для їхнього бойового розміщення на тій чи іншій земельній ділянці армія зобов’язана отримати офіційну юридичну згоду від приватних власників або господарюючих суб’єктів. Там, де нам дали дозвіл, комплекси встановлені. Де власники відмовили — ми не маємо права їх розміщувати».
Реклама
У Міноборони Румунії запевнили, що юристи вже працюють над змінами до національного законодавства, аби у майбутньому усунути подібні парадоксальні обмеження під час кризових ситуацій.
«Не можемо ризикувати»
Підсумки позиції військового керівництва озвучив речник Міністерства національної оборони Румунії Крістіан Поповічі. Він підкреслив, що під час збиття об’єктів над житловими кварталами завжди існує високий ризик:
«Румунія не може дозволити собі ризикувати і створювати під час перехоплення ще більше супутніх загроз для власного населення, ніж намагається запобігти».
Читайте також на «Субота онлайн»:
Резонансні вироки: суд виніс вирок виконавцям теракту під ТЦК у Бердичеві — переселенець та місцева наркозалежна отримали 8 та 9 років тюрми за завдання РФ.
Кулінарні рецепти: пікантний та ситний — покроковий рецепт домашнього салату з курячим філе, смаженими печерицями та гострою корейською морквою.
Міська жалоба у Житомирі: на фронті загинув молодий захисник, випускник ЖДУ імені Івана Франка та талановитий футболіст Євгеній Задорожний.
