Мотанку, дідух і писанки з Коростеня залишили в музеї Китаю — а делегації показали роботів

Український дідух, лялька-мотанка та великодні писанки тепер зберігаються у краєзнавчому музеї китайського Ханчжоу. Їх привезла делегація Коростеня на міжнародну конференцію міст-побратимів. А поки українські вироби поповнювали музейну колекцію, представники міста знайомилися з людиноподібними роботами та технологіями штучного інтелекту.

Про поїздку 11 листопада повідомила Коростенська міська рада. Конференція відбулася 5 листопада 2026 року, а серед її головних тем були штучний інтелект, культура та співпраця між містами різних країн.

Столітній рушник, дідух і писанки з Полісся

Коростенці привезли до Китаю речі, знайомі українцям із дитинства: вишитий рушник, якому вже близько ста років, український вінок, дідух, ляльку-мотанку та великодні писанки.

Дідух, мотанку й писанки виготовили викладачі та вихованці Коростенського центру дитячої та юнацької творчості. Саме ці три види виробів залишилися у краєзнавчому музеї Ханчжоу.

В експозиції також використали речі, які надали працівники Коростенського міського палацу культури імені Тараса Шевченка.

Як у Китаї розповідали про князя Мала і Тризуб УНР

Коростень представляли троє учасників: заступниця міського голови Наталія Чижевська, голова Асоціації «Рада керівників» підприємств та організацій міста Руслан Дідківський і начальниця відділу державної реєстрації Тетяна Рибачук.

Наталія Чижевська стала однією з дев’яти спікерів міжнародного форуму, присвяченого культурі й туризму за підтримки штучного інтелекту.

Її доповідь мала назву «Коростень — колиска української державності». Китайським учасникам розповіли про літописний Іскоростень, древлян, князя Мала та події Української революції.

Окремо згадали 25 лютого 1918 року. Того дня саме в Коростені Мала Рада затвердила Тризуб гербом Української Народної Республіки.

У виступі йшлося також про збереження українських пам’яток під час війни та можливість створювати їхні цифрові копії.

Для Коростеня ця тема особливо близька: після російського авіаудару науковці досліджували пошкодження стародавнього городища №3 — пам’ятки, пов’язаної з історією літописного Іскоростеня.

136 роботів у китайському центрі штучного інтелекту

Інша частина поїздки була присвячена технологіям. У Ханчжоу коростенська делегація побувала в Демонстраційному центрі втіленого штучного інтелекту.

За інформацією міськради, там представлено 136 роботів від 87 брендів. Відвідувачам демонструють використання робототехніки та поєднання реальних випробувань із комп’ютерним моделюванням.

Представники Коростеня також ознайомилися з діяльністю китайської компанії Unitree, яка розробляє чотириногих і людиноподібних роботів.

Такі технології застосовують для промислових завдань, обстеження інфраструктури, роботи в енергетиці та інших сферах. Делегація вивчала цей досвід у контексті майбутнього відновлення й розвитку українських громад.

Коростень співпрацює з Ханчжоу вже сім років

Поїздка до Китаю стала продовженням партнерства, яке міста започаткували ще у 2019 році.

Тоді делегація Коростеня на чолі з міським головою Володимиром Москаленком уперше офіційно відвідала Ханчжоу. Під час поїздки 3–6 вересня сторони підписали документи про співпрацю.

Коростень підтримує міжнародні зв’язки й з іншими містами. Зокрема, його партнерство з французьким Буржем відзначили на європейському рівні після кількох років співпраці та допомоги громаді.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Спочатку прихистили 200 українців, а після атаки допомогли грошима: історію Коростеня та французького Буржа відзначили в Європі

Як французьке місто прихистило українців, допомогло Коростеню після обстрілу й отримало спільну європейську відзнаку.

Нинішній візит до Ханчжоу відбувся через сім років після першої офіційної поїздки коростенців. Цього разу одним із його результатів стали українські вироби, що залишилися в китайському музеї.