Випадок, який трапився з 25-річним чоловіком з Пулинської громади нікого не може залишити байдужим, тому що ніхто не застрахований від подібної ситуації. Головний учасник подій не захотів, щоб у статті звучало його ім’я, і чоловіка цілком можна зрозуміти, тому назвемо його Валерієм.
“Я попросив друга набрати 103”
Валерій розповів, що події розвивалися дуже стрімко. 24 березня він відчув себе погано – з’явилася слабкість і біль у грудях. Причому стан швидко погіршувався, а він вдома був зовсім один. Вночі він подзвонив своєму другу Петру (ім’я змінене), попросив прийти до нього і допомогти викликати швидку допомогу. А друг у цей час святкував свій день народження у кафе, але одразу погодився допомогти, він подзвонив до «швидкої», а потім прибіг до Валерія. Десь з половини першої ночі Петро і Валерій телефонували у диспетчерську служби екстреної медицини 103 і намагалися викликати “швидку”. Але диспетчер не відправила бригаду.
Валерію ставало все гірше, і йому вже здавалося, що зараз помре. Але тут чоловікам прийшла рятівна ідея – викликати поліцейський патруль та попросити саме поліцію подзвонити на 103. Правоохоронці приїхали доволі швидко, подивилася на стан Валерія і одразу викликали “швидку”. Тільки тоді карета невідкладної допомоги приїхала до хворого, причому за п’ять хвилин. Після огляду Валерія лікар сказав, що є підозра на інфаркт міокарда і Валерія відвезли у житомирську міську лікарню №2.
Пацієнта помістили у реанімаційне відділення. Інфаркт, на щастя, не підтвердився, але стан хворого був досить складний. Все закінчилося добре. На щастя, швидка встигла вчасно доставити Валерія в лікарню, а лікарі чітко і професійно надали допомогу. Велике їм спасибі. Але страшно уявити, що було б з чоловіком, якщо б не рятівна ідея викликати поліцейський патруль, який і викликав швидку…
“Виклик робив чоловік на підпитку, який не був біля хворого”
Чому ж так сталося? Чому “швидка” не приїхала одразу після викликів хворого та його друга? Родина Валерія поскаржилася у Центр екстреної допомоги та медицини катастроф Житомирської обласної ради. Там негайно розпочали службове розслідування. Про його результати газеті “Субота” розповів медичний директор Центру Віктор Гриньов.
– Підстави для виклику бригади чітко визначає наказ Міністерства охорони здоров’я № 583 від 26.03.2021 року, згідно якого ми працюємо, – говорить Віктор Олександрович. – Наказом передбачено, що диспетчер сам приймає рішення про те, є підстави для виклику чи їх немає. У тому ж наказі є дуже важливий пункт про те, що особи, які роблять виклик, повинні відповісти на всі запитання диспетчера, який приймає виклик.
– В ході службового розслідування ми уважно прослухали записи викликів вночі 25 березня, – продовжує Віктор Олександрович. – У нуль годин 27 хвилин диспетчеру зателефонував нетверезий чоловік (як з’ясувалося, дзвонив він із кафе), і повідомив, що його 25-річному другу погано. Сказав, що у друга була температура, а тепер падає тиск. Диспетчер запитала: “Який в нього тиск”? Чоловік не зміг відповісти. Тоді диспетчер запитала: “Ви знаходитесь біля хворого?” Він відповів: “Ні, він мені подзвонив і попросив викликати швидку”. І тоді у диспетчера виникло резонне запитання: “Якщо хворий зміг подзвонити другу, чого сам не подзвонив на швидку?” На це він не знав, що сказати. Почав лаятися і обірвав розмову. Як потім з’ясувалося, він після цього зателефонував у поліцію, а незабаром правоохоронці подзвонили нам і повідомили, що вони отримали інформацію про те, що диспетчер не відправила карету швидкої допомоги на виклик. Ми відповіли, що дійсно це так і пояснили, чому саме бригада не поїхала. Потім був ще один дзвінок диспетчеру від цього нетверезого чоловіка, який знаходився вже поруч з 25-річним хворим і передав йому телефон. Хворий сам розповів про свої скарги, зокрема про болі в грудях. Після цього виклику до хворого була відправлена бригада медиків, яка приїхала майже одночасно з поліцейським патрулем. Тобто коли нам подзвонив поліцейський патруль і повідомив, що з молодим чоловіком щось недобре, бригада невідкладної допомоги вже знаходилася в дорозі до хворого.
За словами Віктора Гриньова, медики, які приїхали, оглянули хворого. Температура і сатурація виявилися в нормі, тиск теж нормальний. Оскільки хворий жалівся на слабкість, йому зробили кардіограму, яка показала ознаки гострого інфаркту. Тому пацієнта негайно завезли в житомирську лікарню. Там зробили коронарографію і побачили, що судини чисті, тобто інфаркту немає, але виявили запальний процес оболонок серця. Хворий був госпіталізований і пройшов курс лікування у стаціонарі.
– По-перше, якщо би чоловік, який викликав швидку, був тверезий, спілкувався чемно і спокійно, розмова була б зовсім іншою. Це наша вічна проблема: у вихідні дні кожен другий виклик не обходиться без лайки та погроз з боку того, хто викликає “швидку”. А, по-друге, чоловік практично нічого не міг пояснити щодо стану хворого, адже знаходився далеко від нього. Тому диспетчер не знайшов підґрунтя для того, щоб відправляти швидку.
Як хворий мав би поступити в ідеалі?
На моє запитання, як правильно в такій ситуації було б поступити самому хворому, стан якого швидко погіршувався, Віктор Олександрович відповів наступне:
– Як ми з’ясували, молодий чоловік відчув, що йому недобре, з 3 до 5 години вечора 24 березня. До цього він лікувався у сімейного лікаря і приймав ліки, який той прописав, зокрема, антибіотики. Тому хворому потрібно було ще 24 числа подзвонити сімейному лікарю і розповісти про свої симптоми. І саме лікар зміг би викликати екстрену меддопомогу. Це було б набагато краще, ніж дзвінок на “швидку” друга на підпитку.
Як зауважив Віктор Гриньов, за добу у диспетчера близько тисячі дзвінків і третина з них – безпідставна. За договором Національна служба здоров’я України на одного мешканця регіону виділяє 365 гривен на рік. Але враховуючи, що середня вартість одного виїзду становить 1700 гривен, Центр не має можливості виїжджати тисячу разів на добу на кожен виклик. За минулий рік було здійснено близько 140 тисяч виїздів…
Ось така позиція керівництва Центру екстреної допомоги. Треба зауважити, що в житті бувають різні ситуації, і практично завжди той, хто викликає “швидку”, знаходиться у стані стресу, адже люди набирають 103 у надзвичайних ситуаціях. Тому вони часто не можуть зосередитися і чітко відповідати на запитання диспетчера. А ще хвилюються, що “швидка” гає дорогоцінний час на розмови, коли потрібно негайно їхати і рятувати людину. Ось чому вони часто починають нервувати і висловлювати своє незадоволення, і їх цілком можна зрозуміти. А диспетчер служби 103 повинен чітко повідомити людині, яка викликає “швидку”, чи прийнятий її виклик, чи ні. У даному випадку у диспетчера такої чіткості не було…
З іншого боку потрібно розуміти і диспетчера, задача якого розібратися в ситуації і зрозуміти, що трапилося і в якому стані знаходиться хворий чи постраждалий. Диспетчер зобов’язаний задати ряд питань, і нічого тут не вдієш. Тому обидві сторони мають бути максимально зосередженими і стриманими, щоб зрозуміти один одного і врятувати людину.
Джерело: Народний тижневик “Субота “
Автор: Анна Смирнова