В селі Зубковичі Олевської територіальної громади 28-річний син побив свого 52-річного батька і той помер у лікарні від отриманих травм.
Як повідомили у відділі комунікації поліції Житомирської області удень 21 березня, після спільного застілля, син побив батька через виникле між ними ситуативне непорозуміння. Уже уночі стан чоловіка погіршився і він втратив свідомість. Каретою екстреної медичної допомоги його доставили до відділення інтенсивної терапії місцевої лікарні. На жаль, врятувати життя чоловіка медикам не вдалося і 22 березня він помер.
За цим фактом олевські поліцейські відкрили кримінальне провадження. За результатами зібраних речових доказів вони оголосили 28-річному синові про підозру у вчиненні діяння, передбаченого ч. 2 ст. 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. Судом йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
“Вдома чоловіки як нап’ються, так і сваряться”
Кореспондентка обласної газети “Субота” приїхала у село, щоб розібратися в ситуації. Сусіди розповіли, що сім’я Степушенків, де сталася трагедія, має дві хати та велике хазяйство. Всі вони трудяги: мати Любов, батько Віктор, син Володимир та дід, якому вже за 80 років. Страшний випадок, який стався, – це велика трагедія для всієї родини і життя цих людей зруйноване. Смерть 52-річного Віктора потрясла все село, а подальша доля Володимира тепер залежить від рішення суду…
– Володя, взагалі, хороший хлопець, не агресивний, дуже роботящий, – каже одна з сусідок, яка не захотіла представитися. – Багато робив і вдома і коли працював у лісництві. У селі він ні з ким не конфліктував і не бився, навіть якщо з хлопцями десь випивав. А вдома у них часто бувають конфлікти, сварки, навіть сусіди чують крики. Чоловіки як нап’ються, так одразу починають бушувати. Ми-сусіди не втручаємося, бо боїмося, що потім ми ще й залишимося винуваті. Це їх внутрішні сімейні справи… А Володю дуже шкода, адже він ще такий молодий.
Староста Зубковецького Старостинського округу Микола Невойт розповів наступне.
– Сім’я Степушенків спокійна, ніколи з селянами не скандалила. Віктор, який помер, робив у лісництві у ті часи, коли я там був лісником. Ніколи ніяких конфліктів з ним не було. Дід теж ніколи ні з ким не бився і не сварився. Син Володя теж працював у лісництві, спокійний і не конфліктний хлопець. Любив випити чарку, але не у робочий час і дуже п’яним у селі його не бачили. Але вдома між членами сім’ї дійсно були суперечки та сварки. У них велике хазяйство: три корови, бичок, свині, коні. Припускаю, що саме через роботу виникали якісь конфлікти. Може, чоловіки старшого покоління постійно повчали Вову та говорили:”роби це так і так”, може, чіплялися, що він щось не так зробив, а його це дратувало. Не думаю, що він справді когось сильно бив, думаю, просто лякав. Його батько Віктор останнім часом став зловживати спиртним. І Вова вдома теж випивав, як і всі мужики у селі. Ось тоді і починалися сімейні сварки. Хочу зауважити, що Вова – інвалід дитинства, кульгає на одну ногу. Але це ніколи не заважало йому багато працювати. Він сильний хлопець і добре знає свою справу.
“Цей випадок буде для Вови уроком на все життя”
Яким був Володя на роботі дуже добре знає колишній лісничий Зубковецького лісництва Анатолій Степушенко (не родич, а однофамілець).
– Вова прийшов молодим хлопцем у лісництво на посаду лісоруба, – згадує він. – Як працівник він зарекомендував себе тільки з позитивної сторони. Виконував обов’язки без усяких нарікань. Нічого поганого про нього сказати не можу. На свята з хлопцями міг випити, але п’яним ніколи не валявся. А що там сталося у нього вдома, я не знаю. Наскільки я чув від його рідні, у його батька Віктора до цього випадку вже були проблеми зі здоров’ям, він зловживав алкоголем. Останнім часом він скаржився на головні болі, були якісь приступи. Може це теж якось сказалося… Кажуть, що Вова його сильно не бив, але штовхнув чи щось у цьому роді. А Віктору багато і не треба. Мені дуже шкода Володимира, думаю, цей випадок буде уроком йому на все життя. Не хотілося б, щоб він потрапив за грати…
Кореспондентка зв’язалася по телефону з Любов’ю Петрівною – мамою Володі. “У мене подвійне горе, – сказала жінка. – Мені шкода сина, який від народження хворий. Мені шкода чоловіка. Всіх шкода… Не можу взагалі говорити, плачу”. Від зустрічі жінка категорично відмовилася.
Можна зрозуміти велике горе дружини та матері, яка втратила чоловіка і тепер втрачає сина, адже за законом умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження карається ув’язненням до 10 років…
Джерело: Народний тижневик “Субота “
Автор: Сніжана Смирнова
