24 листопада, як зазвичай у вихідний день, пенсіонер-малинець Олександр П. вирішив відвідати могилу покійної онуки, котра, на превеликий жаль, дуже рано пішла з життя й похована на новому міському кладовищі Малина.
Чоловік побув біля могили рідної онуки, відвідав ще декілька могил рідних і вирушив додому. Але на виході з цвинтаря його зустріла зграя бездомних псів, один із яких укусив літню людину за ногу.
— Я не очікував такої “теплої зустрічі” від чотирилапих друзів, бо на кладовище зайшов із іншого боку, — розповів Суботі Онлайн пан Олександр. — Злякався добряче я, і жіночка, котра поверталася з кладовища за мною… Тепер ось змушений лікуватися від укусу пса народними методами (Дай Боже, щоб пес не видався скаженим! — Авт.). Там раніше бігала одна собачка поблизу могил, але вона лащилася, дозволяла себе гладити. А ця зграя, де тут взялася, — не йму віри зовсім. Чув, що депутати міськради нібито прийняли Програму для стерилізації й догляду бездомних псів, а толку з цього, очевидно, мало. Зграї бродячих псів можна побачити в місті в різних районах, котрі не раз нападали на дітей, перехожих…
Волонтери своїми силами рятують, як можуть, домашніх улюбленців і чотирилапих друзів людей, але не завжди це у них виходить у повній мірі. Собак розвелося дуже багато… Коли ж і хто в цій проблемі поставить крапку: комунальні служби, ветеринари, зоозахисники, волонтери-благодійники? Бо “собаки все ж бувають кусючі”, і це не лише цитата з відомої пісні, а сумна реальність сьогодення в Малині.
Автор: Іван Марков
